Яким бути місцевому самоврядуванню?

- Я би розділив закон на дві частини.

По - перше, це вибори міських голів великих міст, до яких відновиться і Рівне, більшістю виборців, тобто реально в два тури. Ця норма вже давно “просилася”, бо однотурові вибори мерів були тією шпариною, через яку різними шляхами потрапляли в мерське крісло відверто непопулярні діячі. Нова процедура виборів у два тури дасть змогу виборцям обирати кращого з кращих. Це чесно та справедливо. Думаю, двотурові вибори потрібно ввести не лише у великих містах, а в усіх населених пунктах, тому що проблема з “керманичами населених пунктів”, за яких голосує ледве двадцять відсотків виборців, є усюди.

Друга частина стосується норми про “відкриті списки”.

Тут я категорично проти. Депутат міської ради – не є політиком, бо сама рада, згідно з Конституцією України, є органом місцевого самоврядування. Тобто, питання які вона розглядає - це виключно господарські. Яка тут політика? На мою думку, депутатів місцевих рад потрібно обирати виключно на мажоритарній основі, аби люди обирали свого представника в раді, який би захищав їх права. Це проста прозора система, де мандат отримуватиме той кандидат, якого знають та поважають мешканці округа, де він висувається. При цьому депутат знає, що за свої дії в міській раді він несе відповідальність перед конкретними виборцями. Що ж ми маємо в новому законі. Сама схема складна. З одного боку ми голосуємо за конкретного кандидата, але з іншого за партію, яка його висунула. При цьому навіть, якщо той чи інший кандидат отримає більшість на окрузі, це ще не гарантує його проходження в раду, тому що партійна організація мусить отримати в цілому по місту не менше 5%. Тобто, за такою схемою прогнозувати хто прийде до ради, а саме головне - наскільки новий депутатський корпус буде дієвим просто неможливо.