Потрійне свято

- Взагалі-то Покрова Святої Богородиці з давніх-давен було в українців не тільки релігійним, але й громадсько – політичним святом. Саме 14 жовтня вже сотні років було Днем українського козацтва, а в 1942 році саме на Покрову було створено Українську Повстанську Армію, що боронила нашу землю від чужинців у дуже складний період. Так що абсолютно логічним є те, що нарешті на Покрову вшановують усіх захисників Батьківщини. Хочу сказати, не дивлячись на величезний патріотичний підйом після Революції Гідності, потреба працювати над вихованням любові та поваги до наших захисників є. Не так давно я спілкувався із деякими переселенцями з Луганщини і був щиро обурений з яким презирством вони говорили про наших вояків, порівнюючи їх з солдатами країни – агресора. Так, наша армія, особливо на початку війни на Сході, не була так охайно вдягнена, гарно споряджена, як російська, але це ж наші захисники. Думаю дуже правильно по всій Україні виховувати любов до наших вояків, бо вони боронять найцінніше, що є у кожного українця – Державу. З першого дня війни я почав волонтерську діяльність. До сих пір наш склад є центром збору та зберігання допомоги бійцям АТО. Хочу сказати, що навіть сьогодні, коли бойові дії майже припинились, ми продовжуємо роботу із допомоги армії. Днями в зону АТО відправлений черговий позашляховик, який відремонтували рівненські волонтери, і далі рівненські волонтери продовжуватимуть свою потрібну для армії роботу.

Що ж стосується самого свята Покрови Пресвятої Богородиці, то я як людина віруюча в цей день ходжу до церкви. Взагалі ж приходити в Храм Божий треба не тільки в святкові дні, тому що молитва, проповідь священика є теж частина нашої української культури. При цьому мені дуже не подобається, коли православні ієрархи ділять парафіян на прихожан різних церков і навіть сіють розбрат серед православних. Це злочин, тому що Господь один, і тому потрібно, навпаки, об’єднуватися українцям навколо спільних християнських цінностей. Що ж стосується самих соборів та церков, то вони активно будуються, і я дуже пишаюсь тим, що допомагаю в розбудові Храмів Господніх, бо вони прикрашають наше Рівне і стають джерелами нової духовності вільних українців.