Правда про статки кандидатів на пост міського голови

Першим під приціл потрапив чинний міський голова Володимир Хомко.

Отже, все по порядку. Квартиру в Києві він отримав від держави у 2003 році, перебуваючи на посаді начальника головного управління Водопровідно-каналізаційного господарства Держжитлокомунгоспу. Більше того, залишив добре оплачувану роботу в американській компанії і поїхав у Київ саме тому, що пообіцяли дати там житло.

У власності міського голови нині перебуває більше 5 гектарів. Це рілля, яку він отримав також задовго до обрання на посаду міського голови у спадщину від тітки, яка померла в смт. Гоща. І це зафіксовано нотаріально завіреним документом.

Автомобіль "Нyundai Santa Fe" придбав після того, як продав свій попередній автомобіль "Skoda Superb", який купив, перебуваючи на посаді директора водоканалу. Вартість цих машин приблизно однакова.

Квартиру на вулиці Лермонтова купив офіційно, взявши кредит в банку "Кредобанк" та продавши трикімнатну квартиру, яку отримав в радянський час. За вартістю ці квартири рівноцінні.

Будинок на вулиці Неофіта Кибалюка побудував за власні кошти, бо заробляв на той час достатньо, про що дисципліновано вказував у своїх деклараціях. Будівництво велось офіційно за угодою з рівненською будівельною фірмою. Більше того, з подачі одного з депутатів міської ради з питання будівництва будинку міського голови, УМВС було відкрито оперативно-розшукову справу. Перевірка порушень не виявила.

Отже, як ви можете побачити з декларацій міського голови, а оприлюднює він їх з першого року свого обрання, усі свої статки, і землю, і будинок, і квартиру в Києві він заробив задовго до обрання на посаду міського голови.

Це все Володимир Хомко повідомив на наш письмовий запит з приводу його майна. Погодьтесь, що відповіді міського голови вичерпні та переконливі. І, головне, логічні.

Натомість Дмитро Якимець, до якого ми зверталися неодноразово, так і не розповів звідки у нього три автомобілі, гектар землі, два будинки, три квартири та ще багато майна, яким користуються члени його родини, але яка не фігурує у декларації кандидата. Погодьтесь, виглядає досить дивним те, що чоловік із Сарн приїхав до Рівного витратити на свою виборчу кампанію 35 млн. грн. (стаття "Окупація Рівного" в газеті "Рівне вечірнє", №67 від 17.09.2015), щоб заробити 160 тис. грн. (заробітна плата за два роки можливої каденції на посаді міського голови), назвати логічним не повернеться язик.

Дивні речі відбуваються на наших очах.