Ягодка рахує восени

- Петре Івановичу, у червні учасники обласного семінару були приємно вражені дружними сходами озимої пшениці, ячменю, стрункими рядами кукурудзи, гущавиною гороху та ріпаку, побаченими на ланах “Розвазького”. Правда, занепокоєння викликала “жовта карликовість” - хвороба, яка вразила частину посівів пшениці. Чи вплинула пошесть на врожай озимих?

- На жаль, так. Озиму пшеницю зібрав, але врожай нікудишній. Втім, загалом, врожай зернових у цьому році був гарний, щоб вчасно його зібрати, довелося залучити, крім своїх трьох комбайнів, ще сім приватних. Навіть один польській підприємець приїхав до нас на жнива із власним комбайном. Оце комбайн - так комбайн, куди там нашим “Нивам” братися! Ячмінь у нас був такий полеглий, що вам не розказати - біда! А поляк зібрав його так чистенько, ще й одразу обмолотив. За допомогу заплатили приватним комбайнерам 80 тисяч гривень. Проте, вважаю, ми виграли стовідсотково: потім пішли дощі - у декого із сусідів жнива тривають досі.

- А як повівся цар-горох?

- Ви бачили, який він був гарний? А цього літа його так покрутило - ніби НЛО на полі сідало: положило від центру на всі боки. Втім, покосили, зібрали.

- Пригадую, ріпак ви обробляли склеювачем. Чи допомогла ця новація?

- Дуже допомогла! Ми зібрали свій ріпак за той тиждень ясної погоди, що вклинився між дощами. Сусіди розпочали трохи раніше: боялися, щоб стручки не порозкривалися і зерно не висипалося. Тому у них ріпак виявився вогким. А ми трошки зачекали: склеювач не дає розтріскатися достиглим стручкам. Наш ріпак мав вологість 7-8 відсотків, і ми без проблем здали його заготівельникам.

- Кукурудза у вас обіцяла порадувати гарним врожаєм…

- Кукурудза, справді, виросла така, що вам і не снилося: 3-3,5 метрів заввишки. Та над нею пронеслося два урагани поспіль. Я після другого урагану приїхав на поле - повірте, ледь не заплакав: вся кукурудза лежала понад дорогою. Правда, потім трохи встала. Але втратили багато. Тепер вся вона вже у траншеях: заготовили 4000 тонн силосу. Урожайність склала до 400 тонн з гектара.

- Що сьогодні на часі у сільськогосподарського виробника?

- Зараз закінчуємо сівбу озимих, залишилося засіяти 28 гектарів. Порівняно з минулим роком площу під озимину скоротили: немає попиту на нашу пшеницю.

- Чому? Споживача не влаштовує категорія зерна, його якість?

- Якість пшениці, на мою думку, хороша, вміст клейковини достатній. Але конкуренції з більш дешевою пшеницею, яку завозять із півдня, вона не витримує. При нинішніх цінах на дизельне пальне здешевити своє зерно ми не можемо. Так само і зі свининою: завозять дешеву з Польщі. А яка там її якість, ніхто не питає. Той, хто виготовляє ковбасу, каже: “Навіщо мені купувати у тебе сало по 17 гривень, коли я можу купити у поляків по шість?” Ми відгодовуємо тварин нами ж вирощеними кормами, все - натуральне. За кордоном зовсім інші технології, генетично модифіковані тварини споживають генетично модифіковані продукти, хімічні препарати, що прискорюють ріст. Та кого з м’ясопереробників це цікавить? Біда, та й годі...

Та найбільша наша біда - пияцтво. Спиваються молоді люди. Я би міг виплатити зарплатню за минулий місяць ще два тижні тому. Але тягнув аж до суботи. Боюся дати людям у руки гроші: побіжать за самогонкою і, поки не проп’ють все до копійки, до роботи не стануть.

Проблема - знайти кваліфіковані кадри для роботи на фермі, в полі. Мені потрібні токар, коваль, електрик, зварювальник. Людей робітничих професій не вистачає. Але ніхто не готує такі кадри для села, та й люди не залишаються працювати у сільському господарстві, шукають заробітків у місті. Що ті чиновники роблять - незрозуміло, тільки хороми для себе будують, а на що витрачають кошти - перед народом не звітуються. Ви подивіться на їхні офіси у районах: палаци! А сільські школи не мають необхідного - у держави на освіту не вистачає грошей.

Як депутат Острозької районної ради, я неодноразово порушував це питання, та кожного разу отримував у відповідь: у бюджеті грошей на ремонт школи немає.