Вечеря з іншою жінкою

– Я кохаю тебе, але знаю, що й інша жінка любить тебе, і хотіла би побути з тобою.

Іншою жінкою, якій дружина просила приділити увагу, була моя мама. Вона 19 років тому овдовіла. Але робота і трійко дітей потребували всіх моїх сил і часу, тому відвідував маму нечасто. 

Того вечора я подзвонив мамі, аби запросити на вечерю і в кіно.

– Що трапилося? Все гаразд? – відразу насторожилася мама.

Вона належить до тих жінок, які відразу налаштовуються на погані новини, якщо телефонний дзвінок лунає пізно.

– Я подумав, що тобі буде приємно провести зі мною час, – відповів я.

Вона задумалася на секунду, а потім відповіла: “Я дуже хочу цього”. 

У п’ятницю після роботи я їхав за нею і трохи нервував. Коли моя машина пригальмувала біля її будинку, я побачив маму у дверях. Схоже, вона теж нервувала. Вона стояла біля дверей, накинувши на плечі пальто. Її волосся було викладене в гарну зачіску, а мама була одягнута у сукню, придбану на останню річницю весілля.

 – Я похвалилася усім друзям, що мій син сьогодні проведе зі мною вечір в ресторані, і вони були здивовані, – сказала мама, сідаючи в машину.

Ми поїхали в ресторан. Хоч і не розкішний, але дуже красивий і затишний. Моя мама взяла мене під руку і йшла так, ніби вона була першою леді. Коли ми сіли за столик, мені довелося читати меню. Очі мами могли розрізнити лише крупний шрифт. 

Дочитавши до середини, я помітив, що мама не зводила з мене очей. На її обличчі була ностальгічна посмішка. 

– Раніше, коли ти був маленький, все меню читала я, – сказала вона.

– Значить, настав час коли треба платити послугою за послугу, – відповів я. 

За вечерею ми душевно спілкувалися. Ніби нічого особливого. Ми просто ділилися останніми новинами свого життя, але так захопилися, що запізнилися в кіно. 

Коли я привіз маму додому, вона сказала: “Я ще раз поїду з тобою в ресторан. Але цього разу я запрошу тебе”. Я погодився. 

– Як минув вечір? – запитала дружина.

– Дуже добре, набагато краще, ніж я собі уявляв. 

А через кілька днів мама померла від обширного інфаркту. Це сталося так несподівано, що у мене не було жодного шансу щось для неї зробити. 

А ще через кілька днів я отримав конверт з квитанцією про оплату з того ресторану, в якому ми вечеряли. Поряд з квитанцією була записка: “Я оплатила рахунок за нашу другу вечерю заздалегідь. Щоправда, не впевнена, що зможу повечеряти з тобою. Однак я заплатила за двох. За тебе і твою дружину. Не знаю, чи зможу колись тобі пояснити, що для мене означала та вечеря для двох, на яку ти мене запросив. Мій сину, я люблю тебе” 

Бережіть своїх батьків! Вони єдині, хто щиро радіють вашим успіхам і переживають за невдачі. Будьте з ними частіше, ніж це можливо. Бо ніхто не знає, коли їх не стане....