Юрій Нікулін

Дитинство і юність Юрія Нікуліна

У якійсь мірі весь життєвий шлях великого актора визначили його гени. Можливо, навіть вроджене почуття гумору і чудовий артистизм дісталися йому від батьків.

Майбутній великий актор з’явився в невеликому містечку Демидов (також відомий під назвою Поріччя). Його батько, відслуживши в армії, працював у місцевому драматичному театрі. Тут же у театральних постановках грала і його мати. Вельми цікаво, що батьки Нікуліна найбільшу славу в місті придбали саме завдяки комедійним постановкам. Батько кіноактора навіть організував свій власний театр “Теревьюм”, з яким багато гастролював по області, представляючи глядачам невеликі постановки “революційного” гумору. Життя ж самого Юрія Нікуліна мало чим відрізнялося від життя інших хлопців його віку. Він пішов на фронт, як кажуть, прямо зі шкільної лави і встиг взяти участь відразу в двох війнах (“фінській” та Другій світовій). У загальній складності в армії Нікулін провів довгих п’ять років і навіть один раз мало не загинув у палаючому танку. Однак подібні моменти тільки лише затвердили його тягу до життя, і вже у фронтових окопах він часто думав про те, чим буде займатися після закінчення військових дій. До реалізації своїх планів Юрій Нікулін приступив в 1945-му. Після демобілізації з армії, він подав документи у ВДІК, проте отримав відмову через те, що вступна комісія визнала його недостатньо красивим. Щось подібне траплялося з ним і після. Витративши все літо на іспити і прослуховування в різних театральних училищах Москви, актор опустив руки, зневірившись сподобатися хоча б одній екзаменаційній комісії. Таким чином, шлях у кіно для нього, як здавалося, був закритий. І тоді актор згадав про одну стару мрію свого дитинства. Вся справа в тому, що крім кіно в дитинстві Юрій Нікулін дуже любив цирк. А тому зараз він залишився для молодого актора останньою надією.

Не роздумуючи довго, Юра відправився на студію розмовних жанрів, що діяла при Московському цирку. Цього разу вступні іспити виявилися для нього вдалими, і він був зарахований до групи знаменитого клоуна Карандаша.

Кар’єра в цирку, Юрій Нікулін - клоун

Юрій Нікулін закінчив навчання в 1950-му році, і відразу ж став виступати під куполом московського цирку на Кольоровому бульварі. Протягом декількох років він виступав перед глядачами разом зі своїм тодішнім колегою Михайлом Шуйдіним. Потім став грати вже сольно. У загальній складності Юрій Нікулін провів під склепіннями цирку майже п’ятдесят років. У період з 1950-го по 1981-й рік він виступав тут в якості комічного артиста. У 1982-му став головним режисером цирку. Однак все це було набагато пізніше. А зараз, 1950-му році, він був просто щасливий виступати перед публікою і смішити людей. Тут під склепіннями цирку, який згодом отримає його ім’я, артист створив багато яскравих образів, забезпечивши собі любов глядачів і певну популярність у вузьких колах.

Кар’єра в кіно

В 1958-му році ролі в цирку привели Нікуліна в кіно. Дебютною роботою клоуна стала невелика роль у картині “Дівчина з гітарою”, в якій він виконав роль невдалого піротехніка. Картина стала вельми успішна, а сам Нікулін, незважаючи на зовсім невелику роль, добре запам’ятався глядачам. У 1959-му році актор відзначився у фільмі “Піддаються”, а вже через два роки отримав роль “Бовдура” в кіноновелі “Пес Барбос і незвичайний крос”.

Після цього пропозиції про зйомки стали надходити цирковому артистові регулярно. Картини “Кавказька полонянка”, “Операція “И”,“До мене, Мухтар!”,“Діамантова рука”,“Сім старих і одна дівчина”,“Вони билися за Батьківщину”, а також багато інших стали класикою радянського кінематографа і до досі є улюбленими стрічками для мільйонів людей у всіх куточках колишнього СРСР. Завдяки своїм ролям у кіно, Юрій Нікулін став популярним у всіх республіках Радянського союзу, а також отримав незліченну кількість самих різних нагород. У 1973-му році актор отримав звання “Народного артиста СРСР”. Дана нагорода є однією з найбільш значущих в долі артиста.

Робота в інших галузях

На початку дев’яностих Юрій Володимирович відзначився також і в якості телеведучого. У період з 1993 по 1997-й він вів гумористичну передачу “Білий папуга” на каналі ОРТ, а також був постійним учасником проекту “У нашу гавань заходили кораблі”.

Крім роботи на телебаченні Юрій Нікулін також написав кілька книг, поставши перед своїми шанувальниками в образі письменника і автора-упорядника. У різні роки світ побачили дев`ять книг гумориста. Деякі з них розповідають про долю артиста, інші є збірниками його улюблених анекдотів.

Смерть Нікуліна та пам’ять про нього

Юрій Нікулін помер влітку 1997-го року в результаті ускладнень після операції на серці. Похорон актора пройшов на Новодівичому кладовищі в Москві. На жалобній церемонії були присутні друзі актора, а також дружина актора Тетяна Миколаївна (відома радянська артистка цирку) і їхній спільний син Максим Нікулін, який керує батьківським цирком сьогодні.