“Розумний керівник і душевна людина”

- Ми були піонерами в регіоні по впровадженню верстатів із ЧПУ, - згадує Роман Іванович. - Спеціально побудували дільницю для новітнього обладнання, на якому мали розгорнути виробництво сучасних вимикачів за ліцензією відомої італійської фірми “Sace”. В СРСР на той час не було хорошого вимикача для технологічного обладнання металургійного комбінатів. Заводське СКБ розробило комірку, яку було запущено у виробництво на цій дільниці. У 1982 році ми вперше в колишньому СРСР розробили КРУ в сейсмостійкому виконанні типу КЕ-6с і почали їх серійне виробництво. Завод став єдиним у країні постачальником КРУ для теплових та атомних електростанцій.

Всі ці та інші здобутки РЗВА пов’язані з іменем Федора Сергійовича Чеха - талановитого організатора виробництва та вихователя інженерних і робітничих кадрів. В 70-х роках відбувався процес інтенсивного розширення заводу, були побудовані і лабораторний корпус, і виробничий корпус із дільницею верстатів із ЧПУ. Тож директор заводу мусив викручуватися, аби “вибити” і дозволи на будівництво, і кошти, і матеріали.

Якщо взяти Федора Сергійовича та всю когорту керівників передових підприємств радянського періоду, то вони дуже відрізняються від теперішніх керманичів. У них було ставлення до заводу як до свого рідного, власного, підприємства. Це були висококласні спеціалісти - інакше бути не могло. Адже кадрова політика в СРСР була побудована таким чином, що люди піднімалися від нижнього до верхнього щабля кар’єри. І коли людина ставала начальником відділу чи головним спеціалістом, то це вже був повністю сформований фахівець.

Колектив РЗВА любив свого директора за м’який характер, поважав за те, що словами не розкидався, більше мовчав. Що коїлося в душі Федора Сергійовича після чергового партійного пленуму чи наради у міськвиконкомі - на його обличчі було важко прочитати. Але з людьми Чех завжди ладив. Якщо хтось щось не виконав вчасно, він тихо казав: “Я ж вас просив…” - і людина була готова від сорому провалитися крізь землю.

Федір Сергійович пішов на пенсію 28 років тому. Але зв’язок із заводом не втратив: він пам’ятає людей, а люди згадують його як розумного керівника і просто душевну людину. З ним хотілося працювати. Коли Чеху виповнилося 60 років, він пішов із заводу, аби звільнити дорогу молодим. Такий характер. Федір Сергійович міг дійти до високих кабінетів, щоб когось захистити, для себе ж ніколи нічого не просив, завжди відстоював інтереси підприємства. І зараз колишній директор РЗВА переймається справами заводу, щиро радіє його здобуткам.