Запалили свічу пам’яті на честь Талановитого Уласа

Запалили свічу пам’яті на честь людини, пам’ятник якій стоїть у Рівному на Театральній площі...

Він був творцем української культури у часи лихоліть, жив Україною і для України. Його висували на Нобелівську премію... Але бути українцем в СРСР означало «бути ніким». Саме за безмежну любов до Батьківщини ім’я письменника на рідній землі було заборонене. І лише в роки незалежності творчість Уласа Самчука повертається в Україну.

«У нашому селі знали, що є такий Улас Самчук, – ділиться своїми спогадами Василь Кирилюк. – Навіть найкращий фотоапарат не міг так гарно зафіксувати красу природи, як це робив у своїх творах Улас. Уперше я його побачив у 1941-му році. Приїхав письменник – звичайно одягнена людина, з усіма привітався... Він, ніби, усіх знав, усіх пам’ятав, запитував у деяких «А як там твоя мати?»...Зустрічався і з моїм майбутнім тестем. Дружина розказувала, що колись вони зустрілися і довго-довго про щось говорили, бо ж разом навчалися. Також дорогою для нас була його газета «Волинь»: зараз молоді скаржаться, що довго нема автобуса, а в нас у селі автобуси тоді не ходили. І, щоб взяти ту газету, треба було пройти 35 кілометрів до Рівного, хто був багатшим – їхав велосипедом... Своїми творами він розбудив багатьох людей. І нехай не говорять, що ми «без’язикі» – у нас є Великі люди, і слава таким людям!».

А голова Рівненської обласної організації Національної спілки письменників України Ірина Баковецька зазначила:

«Письменники можуть мовчати лише тоді, коли їм зробили пам’ятники і вони сидять на лавці...Хоча й тоді за них говорять їхні твори... Вічна слава героям України – не тільки тим, що полягли в боях, а й тим, які воювали словом!».