Андрій КОРУНОВ: «Ми готові до відкритого діалогу»

Але й цієї невгамовної групи в актовому залі заводу було досить для того, щоб емоції сягали стількох децибел, що сторони часом не чули одна одну. Галасливі опоненти заступника генерального директора ТОВ ВП «Акватон» Андрія КОРУНОВА (на фото зліва) своїми криками заглушували його заклик зрозуміти, що джерелами шкідливого впливу на екологію довкілля в районі бульвару Хмельницького можуть бути й інші виробництва, які знаходяться в радіусі забруднення. «Фахівці мають це встановити й обґрунтувати, - небезпідставно вважає він. - Адже «Акватон» скидає у повітря забруднюючі речовини 10-20-мільйонними частками. Тобто, шкоди від заводу довкіллю не більше, ніж від автомобіля з каталізатором».

«Мої батьки, засновники і власники «Акватону», не тривожаться за здоров’я своїх дітей та внуків»

- Підприємство працює виключно у правовому полі, - зазначив на прес-конференції Андрій Корунов. - Ми ніколи не працювали нелегально. Екологічні вимоги до виробництва регламентовані дозволами, які підприємство отримує, починаючи з 1997 року. Останній дозвіл, отриманий заводом у 2014-му, дійсний до 2024-го. До нас приїздять фахівці із санепідемстанції або екологічної інспекції, роблять інструментальні виміри біля джерел викидів, беруть проби і на основі цього розробляють відповідні ліміти шкідливих викидів, аби запобігти забрудненню довкілля та його негативному впливу на здоров’я людей. І лише після цього підприємство отримує дозвіл на викиди. Коли ви побачите наше виробництво, то переконаєтеся в безпідставності ваших страхів. У нас не може бути чорного диму від основного виробництва. Але на заводі працює на дровах екологічний твердопаливний котел для підігріву води з пів-восьмої до дев’яти ранку та з пів-восьмої до дев’яти вечора.

Персонал підприємства налічує 100 чоловік. Близько 30% з них працюють на заводі понад 20 років, ще стільки - від 15 до 20, решта - від 5 до 10 років. За 25 років діяльності «Акватону» ніяких прикрих випадків, пов’язаних із виробництвом, не було ні з робітниками, ні з інженерним персоналом, ні з керівниками підприємства. Якби на заводі були небезпечні умови праці з точки зору екології, то я - а я не бідна людина - орендував би офіс в центрі Рівного і працював би там. Але я працюю з колективом, будинок мого батька знаходиться за 250 метрів від заводу, мої діти проводять там вихідні та канікули.

Мої батьки, засновники і власники «Акватону», не тривожаться за здоров’я своїх дітей та внуків, адже на заводі безперервно працює унікальне австрійське обладнання із вмонтованими платино-паладієвими каталізаторами, які спалюють 99,99% шкідливих речовин. Раз на рік ми їх промиваємо, щоб очистити від бруду. Часом до нас приходять люди зі скаргами на забруднення повітря в такі дні, коли підприємство повністю не працює. То про яке забруднення з вини «Акватону» може йти мова?! До речі, у вересні 2015 року мешканці прилеглих до заводу будинків відвідали виробництво та переконалися в тому, що запахи на заводській території не співпадають з тими запахами, які вони відчувають біля своїх осель або в самому будинку.

Люди переконані, що за останні роки обсяги нашого виробництва зросли. Вони не вірять, що місячний випуск продукції заводу, навпаки, впав у 2,5 рази: з 400 тонн у 2008 році до 250-ти в 2013-му, а в 2015-му - до 160 тонн. У 2014-му нас добили Крим та Донбас - тамтешні підприємства споживали 40% продукції «Акватону». Ми можемо провести експеримент: виробництво повністю стоїть, а вам пахне - хто винен?! Я скажу: там автовокзал «Чайка», там центральний автовокзал, там сміттєзвалище, там газозаправка… Взагалі, біля «Акватону» працюють і інші підприємства, а також чимало «гаражних» виробництв різного профілю.

«Ритмічний цілодобовий виробничий процес, на який не впливає ні час доби, ні вітер»

- Слухаючи вас, у мене складається враження, що певна частина людей до цього часу вважає, що у 21-му столітті мило варять із собак, а емальпровід роблять у чанах - подібно, як у пеклі грішників у казанах варять і пари смоли розтікаються скрізь, - алегорично висловив свою думку головний інженер ТОВ ВП «Акватон» Микола МИТРОФАНОВ. - Але ж зрозумійте: це все не так, як вам уявляється! Огляньте наше підприємство, ознайомтеся з сучасним імпортним обладнанням провідних європейських фірм - і ви побачите, як воно працює. Повірте, і на Заході таке устаткування діє в межах міста. А там вимоги до екології на порядок вище, ніж успадкований нами радянський нормативний атавізм: там питна вода перевіряється за 54 парамет­рами перш ніж потрапити у дім споживача. Ще раз наголошую: і вони, і ми працюємо у міській зоні на одному й тому ж обладнанні. Завод застосовує лаки провідних французьких та англійських виробників. Підприємство зацікавлене в ефективній роботі каталізаторів, адже воно використовує вторинне тепло для виробничих потреб.

Наші фахівці уважно відстежують роботу каталізаторів по спалюванню шкідливих речовин, результати цього процесу відповідають нормативним вимогам. Підприємство працює цілодобово. І короткочасні викиди шкідливих речовин в довкілля, про які кажуть присутні в залі мешканці бульвару Хмельницького, неможливі ні теоретично, ні практично, оскільки порушують технологічний процес, що управляється за допомогою розробленого австрійською фірмою програмного забезпечення, яке не допускає будь-якого ручного втручання. У нас ритмічний цілодобовий виробничий процес, на який не впливає ні час доби, ні вітер. Процес викидів стабільно підтримується на одному рівні, жодної перерви в роботі. Єдиний виняток - зупинка на профілактичне обслуговування обладнання. Тоді викиди повністю відсутні. Звісно, застосування каталізаторів - дорога річ, але без них ми не зможемо працювати. А якщо і будемо працювати, то вилетимо в трубу, бо не отримаємо вторинного тепла від спалювання випарів розчинників каталізаторами, що дає до 60% необхідної енергії для обігріву печей емалювання. Решта - за рахунок електроенергії. Тому, запевняю, ми ретельно конт­ролюємо роботу каталізаторів, адже це - кошти «Акватону», в тому числі й наша зарплата.

Ще хотів би звернути увагу на те, чому ми працюємо не з обласним гідрометцентром, а з санепідемстанцією? Є таке поняття, як акредитація лабораторії. Вона включає чотири основні параметри. Перше: має бути приміщення з необхідною площею, мікрокліматом - тобто, відповідна температура, волога й освітленість. Друге: повинно бути необхідне лабораторне обладнання - справне, відремонтоване, повірене. Третє: мають бути апробовані та затверджені методики випробувань. І четверте: наявність підготовленого інженерного персоналу, який до тонкощів знає технологічний процес і не допустить його порушення. Акредитацію у Рівному мають тільки дві лабораторії - санепідемстанції та екологічної інспекції. Гідрометцентр не має такого обладнання і тому не може робити заміри всіх шкідливих викидів від виробництва «Акватону» ні на підприємстві, ні в санітарній зоні навколо нього.

«Реальної загрози для здоров’я 10-20-мільйонні частки шкідливих викидів не становлять»

- Гідрометцентр має право робити заміри там, де проживає скаржник, але він не має права встановлювати джерело забруднення, - переконана юрисконсульт ТОВ ВП «Акватон» Юлія СОКАЛЬ. - Цим повинна займатися обласна держекоінспекція після надання їй інформації гідрометцентром. Про кваліфікацію обласного гідрометцентру, керованого паном Масовцем, що дивним чином уникнув люстрації як чиновник режиму Януковича, говорить скандальний випадок кількарічної давності за його участю. Він оприлюднив інформацію про те, що Рівне у 2012 році увійшло у п’ятірку найбрудніших міст України, випередивши в цьому антипрестижному рейтингу Маріуполь, Ужгород, Горлівку й Одесу. Рівне - перлина Полісся - зайняло п’яте місце, натомість Донецьк - серце шахтарського краю - дев’яте. Цю інформацію категорично спростували в засобах масової інформації керівники обласних природоохоронних структур, вказавши на її очевидну абсурдність.

- Ми взагалі орієнтуємося на наших працівників, - зауважив у розмові з кореспондентом «Рівне-Ракурсу» заступник генерального директора ТОВ ВП «Акватон» Андрій КОРУНОВ. - На підприємстві є люди, які працюють по 20-25 років. Так, є людина пенсійного віку, але вона продовжує працювати, причому безпосередньо з лаками. І ніяких скарг на здоров’я, жодного натяку на якісь професійні захворювання! Рівняни, що проживають поблизу «Акватону», вловлюють запах, можливо, 10-20-мільйонних часток шкідливих речовин, але реальної загрози для здоров’я ці мікрочастки не становлять. З настанням літа в людей можуть бути якісь алергії, але взимку їх немає, отже, з нашим виробництвом вони не пов’язані. Наприклад, на підприємстві є жінка-інвалід, хвора на астму, яка тривалий час працювала на шкідливому виробництві з використанням ртуті. Але в неї, за її словами, немає алергії на дим, про який говорять деякі мешканці бульвару Хмельницького. Якби на заводі справді було шкідливе виробництво, то люди не працювали би тут десятки років, а звільнялися через рік-два-три. До речі, близько двох десятків наших працівників живуть у радіусі 300-400-500 метрів від «Акватону».

Десятки телефонних дзвінків, нібито, надійшло на «гарячу лінію» телеканалу «Рівне 1» зі скаргами на забруднення повітря, але прийшли у понеділок поспілкуватися з керівництвом підприємства всього шестеро рівнян. Нас це прикро вразило, бо ми відкриті до діалогу і дуже хочемо донести до людей, які мешкають у районі заводу, правдиву інформацію про реальний рівень впливу нашого підприємства на екологію довкілля.