Приборкання подагри

Уперше діагноз «подагра» поставив Гіппократ у V столітті до нашої ери. Але вона й досі продовжує мучити багатьох людей. Чому? І що робити? На ці запитання відповідають завідувач відділення народної і нетрадиційної медицини Центрального клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України Юрій ­НЕЧИПОРЕНКО і лікар, терапевт, реабілітолог, валеолог, натуропат, фітотерапевт, дієтолог Борис Скачко.

Ю. Нечипоренко: Почервоніння, припухлість, болючість, часом може підвищитися температура - такі перші ознаки захворювання на подагру. Вона може вразити будь-який суглоб, але переважно - суглоби ніг, і зазвичай найперше запалюється великий палець ноги. Кожний дотик до ураженого місця завдає дуже гострого болю.

Сьогодні ми маємо універсальний, можна сказати, «золотий ключик», який відкриває можливість запобігти цій хворобі. Рівень вмісту сечової кислоти можна визначити за допомогою біохімічного аналізу крові, який дасть змогу судити про серйозність і стадію захворювання. Здавати подібні аналізи людям після 40 років слід бодай раз на рік, а хто схильний до захворювання - щоквартально.

Б. Скачко: Наявність уратів і сечової кислоти в сечі свідчить про значне порушення обміну солей сечової кислоти, яке відбувається за різко кислої реакції сечі (рН нижче 4,5 - 5,8), а також вираженого закислення внутрішнього середовища організму. А за рН сечі 6,2 та вище ці солі розчиняються.

Ю. Нечипоренко: Аналіз показує концентрацію сечової кислоти (норма в чоловіків - 360 - 380 мкмоль /л, у жінок - 240). Ці невивідні пуринові основи навколо суглобових сумок справді відповідають поняттю «відкладення солей», бо реально це і є солі - кристали сечової кислоти. У нормі в людини міститься близько 1 г сечової кислоти, тоді як у хворого на подагру її загальний вміст може сягати 30 г.

У здорових людей її концентрація змінюється залежно від спожитої страви, яка може бути бідною чи багатою на пурини - речовини, які наявні в організмі кожної людини. Саме під час їх руйнування й утворюється сечова кислота. І якщо її рівень перевищує норму, це загрожує проблемами з нирками, подагрою, артритом і камінням у жовчному міхурі. У таких випадках потрібно обмежити вживання продуктів із пуринами, щоб не виникли серйозні ускладнення.

Містяться пурини переважно в білкових продуктах. Якщо ми досита попоїли м’яса, та ще смаженого, ковбас і запиваємо все це алкоголем, вміст сечової кислоти в крові підвищується, адже алкогольні напої уповільнюють виведення нирками цієї кислоти, що лише погіршує ситуацію. Бо від вживання міцних алкогольних напоїв уся сечова кислота, яка нирками має викидатися, всмоктується назад. Тому дотримання дієти, відмова від горілки, червоного вина й пива - найважливіші умови лікування.

Б. Скачко: Лікувати подагру потрібно від пічки - в прямому розумінні цього слова. Адже перебіг хвороби та її профілактика залежать від того, що ми готуємо та вживаємо всередину. За подагри білкову їжу, з одного боку, слід обмежити. Але це не означає, що треба цілком від неї відмовитися, бо білкова їжа постачає клітини новими амінокислотами для заміни відпрацьованих білків.

Потрібно забезпечити правильне вживання білкової їжі. Наприклад, без шкоди для здоров’я можна майже втричі зменшити споживання білків (до 0,33 г / 1 кг маси тіла), що становить приблизно 150 г пісного м’яса, риби чи птиці на добу в разі маси тіла 60 кг.

Жорстке вегетаріанство й сироїдіння не допоможуть вилікувати хворобу. Потрібен комплексний підхід, і важливо контролювати білки, що надходять в організм із їжею. Вони мають бути повноцінними за амінокислотним складом. А цього можна досягти лише комбінацією тваринних та рослинних продуктів у співвідношенні 2:1.

Потрібно змінити якість споживаних джерел білка. Передусім слід вилучити з раціону червоне м’ясо та рибу, в якої погано розвинена луска. У них більше накопичується продуктів відходів життєдіяльності. Щоб усунути токсини з білкової їжі тваринного походження, треба її попередньо відварити, часто, кілька разів, змінюючи воду. Якщо подагра - легкого ступеня, припустиме тушкування м’яса з овочами, які зв’язують частину білкових токсинів і утримують їх у кишечнику. Або готувати його на грилі, щоб видалити сік. І абсолютно протипоказано смажити чи запікати: білкові токсини в ньому залишаються.

Багато токсинів - у м’ясі молодих тварин (телятині, поросятині тощо), бо в них інтенсивніший обмін речовин. Через це треба різко обмежити чи навіть вилучити ковбаси (особливо із субпродуктів), м’ясні й рибні консерви, тверді сири, в яких білкові токсини також містяться в концентрованому вигляді, будь-які продукти тваринного походження з тривалим терміном зберігання.

Перед приготуванням м’ясо ліпше вимочувати 3-4 години в розчині солі (як під шашлик) чи порізати його на невеликі шматки, заморозити, а під час розморожування рідині дати стекти. Цільне м’ясо я рекомендую класти в окріп. Під час лікування подагри заборонено вживати в їжу перший навар із м’ясних та рибних юшок, його слід зливати. А до другого - додати цибулину, яка накопичуватиме білкові шлаки, що залишилися в м’ясі, й по закінченні готування її викидають.

Не можна за подагри вживати котлети, у фарш яких закладається сире м’ясо, тому що в процесі такого приготування важко позбутися білкових токсинів. Їх можна частково нейтралізувати, поклавши у фарш багато цибулі, овочів чи вичавок від них. Особливо закислює сечу яловичина. І її не бажано вживати влітку за підвищеної температури повітря до 30°С та вище. Саме тому в Індії, де майже цілий рік дуже спекотно, корову зробили священною твариною.

На пурини багаті горох, квасоля, боби, сочевиця, шпроти, сардини. А ось горіхи, насіння соняшнику, гарбузів можна додавати в їжу частіше.

Ю. Нечипоренко: У разі загострення слід влаштовувати розвантажувальні дні через день, дотримуючись таких видів дієт: фруктово-овочева - можна з’їдати не більше 1,5 кг дозволених фруктів та овочів; сирно-кефірна - денний раціон складається з 0,5 кг знежиреного м’якого сиру та 0,5 л кефіру; молочна чи кефірна - за день можна випивати 1,5 - 2 л нежирного молока чи кефіру. Дотримання дієт сприяє збільшенню швидкості розчинення сечової кислоти й підвищенню лужності сечі.

Б. Скачко: Рівень сечової кислоти в крові знижується за регулярного вживання в їжу винограду, капусти, лісових яблук, лимонів, апельсинів, мандаринів, бананів, родзинок, інжиру, агрусу, чорної смородини, морської капусти, гарбузів, кислого молока. Вони інтенсивно видаляють сечову кислоту через нирки. Але лише на ранніх стадіях розвитку подагри. Саме від їхньої працездатності залежить прогноз захворювання, бо саме нирки - важливий і обов’язковий етап видалення кінцевих продуктів обміну білків з організму.

Хронічний пієлонефрит із сечокам’яною хворобою й нирковою недостатністю в перспективі - дуже грізне ускладнення подагри. Причому як у стадії ремісії, так і в динамічній, коли камінь розпочинає рух з мисочки нирки сечоводом із нападом ниркової кольки.

Ю. Нечипоренко: Успіх лікування вельми залежить від глибини обстеження. У лікаря має бути якнайповніше уявлення про всі уражені органи та системи для формування ефективного лікувального алгоритму. Щоб не допустити прогресування хвороби, потрібно проводити активну терапію.

Для цього я використовую отруту живих бджіл (апітерапію), яка вводиться в організм методом бджоловжалювання відповідно до засад рефлексотерапії, тобто в біологічно активні точки. Бджолина отрута дуже добре допомагає розсмоктувати солі, сприяє збільшенню рухливості суглобів, зменшенню їх набряклості. Поряд із бджолиною отрутою я рекомендую вживати й інші бджолині продукти: пергу, маточне молочко та мед. Це дає добрий результат.

Коли немає загострення, ефективно використовуються гомеопатичні й гомотоксичні лікарські засоби. Також добре вживати різні страви з гарбузів, сире коріння лопуха, відвар сушених черешків вишні (15 г вишневих плодоніжок проварити в 1 л води 5 хв, настояти 30 хв, відцідити й пити по 1 склянці 4 - 5 разів на добу).

Крім того, можна змішати часник (200 г), журавлину (500 г) та ріпчасту цибулю (300 г), добу настояти й додати 1 кг меду. Приймати перед їдою. Допомагає полегшити стан також відвар брусничного листя (1 склянка), змішаний із 2 ч. л. меду (3 рази на день).

Б. Скачко: Гарне лікування сольового діатезу - подагри, якщо її зумовили оксалати й урати, молоком із содою. Прокип’ятіть молоко, дайте йому охолонути та злийте в посудину, в якій будете готувати лікувальний напій. Соду (1 ч. л. без гірки на 1 склянку молока) кладіть тоді, коли цю посудину можна спокійно тримати в руках, тобто, температура має бути нижчою за 50°С. Максимум активності нирок - о 15 - 17 годинах. Отже, приймати це питво потрібно о 14-й, бо сода всмоктується в кров через 30 - 60 хв після їжі. При цьому збільшується утворення лужної сечі, й через системний кровоплин сода впливає на рН крові та частково видаляється через нирки. Лужна сеча розчиняє солі, пісочок.

За подагри не можна ні переїдати, ні голодувати. Унаслідок голодування різко підвищується вироблення сечової кислоти, збільшення кількості якої може спровокувати напад подагри. І хоча надмірна маса тіла є помічницею хвороби, різко скидати її теж не можна.

Просто треба підтримувати водний обмін. А досягається це достатнім споживанням рідини. Вона потрібна для повноцінного видалення продуктів розпаду білків. Причому, важлива не просто чиста вода, а саме рідина. Щодня її споживання потрібно утримувати при верхній планці норми - до 4-5% від маси тіла. Але правильне вживання рідини та води часто обмежує стан нирок. Тому її кількість доводиться контролювати відповідно до змін набряклості тканин. Якщо з’являються ниркові набряки чи «ранковий» набряк обличчя, доводиться обмежувати вживання рідини.

Б. Скачко: Дуже важливо контролювати прийом потогінних, жарознижувальних, сечогінних засобів, сольових проносних, споживання солі, прянощів, жирної їжі, алкоголю тощо. Вони через посилення видалення рідини через органи дихання, через шкіру й кишечник створюють тимчасовий відносний дефіцит води в організмі. У таких випадках рідина, виходячи з організму, минаючи нирки, створює дефіцит води для ефективної роботи нирок як органа виділення. І первинно загострюється сольовий діатез, а потім і подагра.

Маючи її, не можна перегріватися. Як лазня, так і сауна є простим тестом на схильність до захворювання, бо при цьому значна частина рідини видаляється через шкіру й легені, які не можуть повноцінно замінити нирки в їх здатності очищувати організм, кров і лімфу від білкових токсинів. І хвороба загострюється.

Щодня без застосування сечогінних препаратів має виділятися не менше 1 л сечі. Оптимальна кількість сечі за подагри - 1,5 - 2 л. І основна її кількість має виділятися у світлу частину доби (5-6 разів на добу).