№774 від 01.09.2016p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
У долоні літа падають зорі, мов золоті сльози гарячого серпня. Готуються до вирію птахи. І ми відлітаємо… Хтось - у мрії та сподівання. Хтось - на чужину. Хтось - у Вічність…
- Будь для нас погідним, - шепочемо серцем.
А небо просить дощу, аби змити втому і відпочити від спеки.
Стигле літо стеле жовті обруси з раннього опалого листя. Пригощає яблуками, грушами і сливами, яким ще не пора бути спілими. Бо вони - пізні, осінні.
- Куди ти поспішаєш, світку? - запитуємо у дня, який ще недавно був ранком, а вже вкладає спати сонце.
- А куди ви поспішаєте, люди? - запитує день, намагаючись нас зупинити, аби не пройшли мимо долі, літа, мимо квітки, яка розквітла саме для когось із нас…
…- Як скоро минає життя, - кажемо з сумом.
…- Як швидко ви пройшли повз мене і майже не замітили, - зітхнув учорашній день, дивлячись услід часу, який майнув, наче видиво, залишивши ще менший окрайчик літа…
01.09.2016 | (Життєві історії від Ольги Чорної) |
Рівне-Ракурс №10 від 01.09.2016p. На головну сторінку |