Дорогий піар

Гощанський район був, є, і за всіма економічними показниками в найближчому часі буде дотаційним. А немає роботи, той немає молоді. Кількість жителів районну стрімко зменшується. І можливо не всі статистичні дані навіть покажуть всі проблеми сьогоднішніх сіл (я маю на увазі українських заробітчан в Польщі).

На сьогодні в Горбаківській школі чи то пак НВК навчається близько 160 учнів і якщо вірити ІСУО (інформаційна система управління освітою) нормативна наповнюваність закладу - 200 учнів. І ось в такій ситуації на рівні уряду прозвучала сенсаційна новина про будівництво нової-старої школи в селі Горбаків, яка спланована на 1200 учнів. Ця новина було підхоплена обласними і районними ЗМІ, депутатами різних рівнів, місцевими жителями. Всі переконували про необхідність і доречність цього будівництва.

Тож давайте і ми з вами відкинемо упередженість і спробуємо покроково переконатися в так званій «необхідності» виділення майже п’ятидесяти мільйонів гривень, а можливо, ще і сотень мільйонів гривень для будівництва нового-старого приміщення школи.

Крок перший. Велика кількість учнів. Можливо так. Але ще десяток років тому у вже існуючій Горбаківській школі вчилися і по 300 учнів. В старших класах було по 38-40 дітей. А зараз 10-11 класи ледве набирають по 12-15 учнів, це з врахування дітей з навколишніх сіл.

Крок другий. Віддаленість від великих шкіл. Через село проходить траса Київ-Чоп. Село розташоване у центрі Гощанського району, за 0,2 кілометра від районного центру (Вікіпедія). Та за 9 км. від села Бабин. Чому згадані ці населені пункти? Тому що, в обох стоять величезні трьохповерхові школи-велетні, побудовані ще за радянських часів., які заповнені на половину від проектної потужності.

Крок третій. Реформа освіти потребує створення опорної школи. А тому саме Горбаків буде тим центром у Гощанському районі. І знову запитання. Чому саме Горбаків? Чому приміром не Гощанську гімназію чи Гощанську ЗОШ зробити опорною для району школою. Вклавши державні кошти для обладнання кабінетів, оновлення фасаду, впровадження енергозберігаючих технологій. Адже обидва заклади знаходяться в райцентрі, де сполучення та інфраструктура вже створені.

Крок четвертий. Адміністративна реформа зумовила необхідність будівництва цієї школи. Якщо виходити з останніх подій, то Горбаків як і всі села цієї сільської ради будуть входити в Бабинську громаду. А для чого одній громаді утримувати дві, ба навіть три середні школи?

Отож нагальної потреби цього будівництва не було. І немає. І не буде! І якби ми жили десь в Європі то вже напевне хтось був би покараний за розбазарювання державних коштів в особливо великих розмірах, бо ж спочатку ніж виділити такі шалені гроші держава мала б все економічно розрахувати, визначити доцільність та вмотивувати необхідність такого будівництва. З повідомлень у пресі та Інтернеті, щодо цього будівництва можна зробити висновок, що найактивнішим лобістом даного проекту є голова бюджетної комісії Рівненської облради – Юрій Анатолійович Благодир, який, кілька років пропрацювавши на посаді голови Гощанської райдержадміністрації. Дивним чином він став одним з найпалкишіх прихильників найпотужнішого сількогосподарського підприємства Гощанського району і найбільшого орендаря людських паїв – ТзОв ім. Воловікова з центром саме у селі Горбаків. Тільки з огляду на цей факт можна побачити неабияку особисту мотивацію Юрія Анатолійовича спрямувати майже всі кошти, які призначені бюджетом розвитку Рівненській області у Горбаків. Але рано радіють жителі даного регіону. Бо не виключено, що справжня мета цього будівництва - закрити навколишні школи, знищивши таким чином усі села в радіусі 15-20 км, перетворити їх на безперспективні. Позбавити їх жителів мотивів будуватися і облаштовувати своє життя у Томахові, Дорогобужі, Подолянах, Ілліні, Мнишині. Воскодавах, Чудниці та ін.. У майбутньому - звільнити таким чином величезні масиви землі, знищити або ж деморалізувати малих сільгоспвиробників у даному регіоні якими є в основному малі сімейні господарства. У довгостроковій перспективі це - геноцид невеликих але доволі розвинених сіл Горбаківської і Воскодавської сільрад. Адже як є приклад жителів села Курозван. які не захотіли віддавати свою землю великим латифундистам і обробляють її самостійно.

А ще за допомогою кишенькових будівельних компаній можна і непогано збагатиться за рахунок держави на якийсь мільйон - другий. Такут можливість, теж не можна відкидати. А для людей прозвучить: «Хорошу страву робимо, любі друзі. Дбаємо про майбутнє! Думаємо про дітей!».. Недаремно в народі кажуть «Благими намірами вимощена дорога в пекло».

Юрій Калюжний