Олег Червонюк: «На жаль наша політика є притулком для корупціонерів»

На жаль, результат закономірний. В наших людях дуже багато «радянського». При цьому, я не хочу сказати, що все, що було створено в СРСР, є сугубо негативним. Ні, в тій системі були плюси, які потрібно використовувати. Однак, ставлення системи до людей, коли проста людина була гвинтиком у величезному механізмі, дало дуже погані наслідки. Сьогодні ми маємо ситуацію, коли навіть ті чиновники, які накрали величезні суми, готові вкладати їх у машини, картини, меблі, нерухомість по всьому світу, коштовності – тільки не в національну економіку. Чому? Дуже просто. Якщо б навіть вони побудували фабрику, або завод за нечесно зароблені гроші, то на ньому потрібно було б працювати, керувати, приймати управлінські рішення, шукати ринки збуту. А якраз цього вони робити не вміють і бояться. Набагато простіше купити яхту чи супердорогий автомобіль, ніж працювати над тим, щоб підприємство стало успішним. Тому і не хоче наша верхівка, щоб в Україні формувався національний клас товаровиробників, тому вкрай важко працюється реальному сектору економіки. Чиновники ненавидять виробників, бо не можуть зрозуміти, як можна щось виробляти і не красти. Простий приклад – наше підприємство жодної копійки не отримало з бюджету. Попри це, ми працюємо, розвиваємося, сотні рівнян отримують роботу. Постійно купуємо нове обладнання для того, аби мати можливість розширювати виробництво. Сьогодні Рівненський «Льонокомбінат» виготовляє за добу 10-11 тонн української тканини, а невдовзі буде виготовляти 20 тонн за добу. Плануємо довести виробничі потужності до 40 тонн на день. З тканин шиємо готові вироби і реалізуємо їх майже по всій Україні. Купили ще одну швейну фабрику. Вірніше, її руїни, у Волочиську, наразі її відбудовуємо і вже незабаром вона дасть перші робочі місця і першу продукцію. Також розширюємо наш асортимент, плануємо запускати власну лінійку джинсів, для цього я зараз їду в Італію підписувати контракт на постачання обладнання. А одразу після того – в Туреччину, за новим фарбувальним обладнанням, яке також дозволить нам збільшити потужності. Це реальна робота на благо держави. Це один «Льонокомбінат». А якщо таких підприємств, як наше, буде багато? Наскільки ситуація в державі зміниться на краще. Що для цього потрібно? Треба, аби люди не були байдужими і не очікували, що після виборів політики змінять наше життя. Свою країну і власну долю можна зробити кращими лише власною працею, іншого шляху не існує.