Запитували - відповідаємо

ДПІ у м.Рівному повідомляє, що у консультації, підготовленій фахівцями Державної фіскальної служби України, щодо можливості фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку надавати об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку послуги управителя, повідомлено наступне (журнал ДФС України «Вісник. Право знати все про податки і збори» №38, жовтень, 2016).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об’єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов’язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29.11.2001 №2866-III «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2866).

Відповідно до статті 1 цього Закону об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі об’єднання) – це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно зі статтею 4 Закону №2866 об’єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов’язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Підпунктом 133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Відповідно до підпункту 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків.

Згідно зі ст.12 Закону №2866 управління багатоквартирним будинком здійснює об’єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації.

Обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації належить винятково до компетенції загальних зборів співвласників (ст.10 Закону №2866).

Якщо функції з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів об’єднання передано управителю, відносини з управління регулюються договором, укладеним між об’єднанням і управителем, умови якого повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства (ст.13 Закону №2866).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, ведення обліку, подання звітності, справляння єдиного податку, а також обмеження видів діяльності визначено главою 1 розділу ХІV Кодексу.

Спрощену систему оподаткування може самостійно обрати юридична особа чи фізична особа – підприємець, якщо така особа відповідає вимогам, визначеним цим Кодексом, та реєструється платником єдиного податку.

Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи платників єдиного податку.

На підставі абзацу сьомого п.291.5 ст.291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які, зокрема, здійснюють діяльність з управління підприємствами.

Таким чином, фізична особа, яка надає послуги управителя об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку, не має права перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності.

Чи надає податкова довідку про те, що фізична особа не зареєстрована як підприємець

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5203) адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону.

Суб’єктом надання адміністративних послуг на кожну адміністративну послугу, яку він надає відповідно до закону, затверджуються інформаційна і технологічна картки, а у разі, якщо суб’єктом надання є посадова особа, - органом, якому вона підпорядковується (п. 1 ст. 8 Закону № 5203).

Слід зазначити, що надання органами ДФС довідок про наявність у фізичної особи статусу підприємця чинними нормативно-правовими актами не передбачено.

Наказом Державної фіскальної служби України від 13.01.2015 № 7 «Про затвердження інформаційних карток адміністративних послуг» із змінами та доповненнями встановлено тимчасовий перелік адміністративних послуг, що надаються ДФС та її територіальними органами, до якого не включено послугу з надання довідок про наявність у фізичної особи статусу підприємця.

Водночас з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 755) створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).

Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Законом № 755, за їх надання стягується плата (частина перша ст. 11 Закону № 755).

Відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 755 забезпечення ведення ЄДР та надання відомостей з нього належить до повноважень суб’єктів державної реєстрації.

Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань затверджений наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5.

Що необхідно знати юридичним особам, які користуються пільгами по платі за землю

ДПІ у м. Рівному повідомляє, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Тобто, юридичні особи, які користуються пільгами з земельного податку та надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за площі, надані в оренду, сплачують на загальних підставах з дати укладання договору оренди.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

Зазначена норма передбачена п. 284.3 ст. 284 Податкового кодексу України.

Як розрахувати та сплачувати ЄСВ новоствореному приватному підприємцю – платнику єдиного податку

Відповідно до п.4 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, у тому числі фізичні особи – платники єдиного податку.

Фізичні особи – платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст.9 Закону №2464).

Згідно з п.п.2 п.6 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі – Інструкція №449), такі платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу у розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Для зазначеної категорії платників єдиний внесок встановлюється у розмірі 22% суми, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п.4 розділу ІІІ Інструкції №449).

Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково, як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п.5 частини першої ст.1 Закону №2464).

Обов’язки платників єдиного внеску виникають, зокрема, у фізичних осіб – платників єдиного податку з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями (абзац другий частини четвертої ст.5 Закону №2464).

Враховуючи викладене вище, новостворені фізичні особи – платники єдиного податку сплачують за себе єдиний внесок у розмірі, який самостійно визначили, але не менше мінімального страхового внеску на місяць, у термін до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

При цьому, платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансових платежів до 20 числа кожного місяця поточного кварталу, які враховуються ними при остаточному розрахунку, що здійснюється за календарний квартал.