«Тричі щиро напоїв коріння буків і дубів своєю кров’ю молодою…»

Якщо дереву понад 100 років, воно починає більше хворіти

В розмові з кореспондентом «Рівне-Ракурсу» Сергій Івашинюта наголосив, що, попри труднощі, лісова галузь Рівненщини демонструє суттєве фінансово-економічне зростання.

- Результати в нас хороші, - зазначив він. - Збільшення реалізації продукції - не менше 120 відсотків, в основному, за рахунок раціональної переробки лісу. Але є і проблеми - масове всихання соснових лісів через падіння рівня ґрунтових вод, що призводить до ослаблення імунної системи дерев та масового поширення шкідників і хвороб. А це - величезні економічні втрати для нашого підприємства, адже вартість пошкодженої деревини знижується майже втричі. Як наслідок - зменшення прибутків, відрахувань до бюджету та соціальних виплат.

Про всихання хвойних насаджень на Поліссі почали говорити ще у 2012 році. Однак минулого року ця проблема набула загрозливих масштабів. Якщо раніше хворіли переважно ліси віком понад 50 років, то зараз швидко всихає 80-річний ліс і лісові культури. Тобто, весь віковий сегмент хвойних порід під загрозою через екологічні та патологічні зміни. У заходах порятунку соснових насаджень науковці одностайні: всі уражені шкідниками чи хворобами дерева потрібно оперативно вирубати. І це мають бути не вибіркові рубки, а суцільні. Адже одне хворе дерево може заразити здорові насадження у радіусі трьох кілометрів. Відтак, суцільні санітарні рубки дозволять призупинити поширення хвороб і шкідників, а також заготовити ще придатну для подальшої переробки деревину.

- Санітарні рубки, - вважає Сергій Володимирович, - слід практикувати і до старих насаджень. Якщо дереву за 100 років, воно вже не так росте, починає більше хворіти, відповідно, якість деревини набагато гірша. Це - з економічної точки зору, а є ще екологічна. Як відомо, кожне дерево виробляє кисень, вбираючи з повітря вуглекислий газ. Чим старіше дерево, тим менше воно очищає атмосферу від вуглекислого газу.

У лісовому господарстві Рівненщини на високому рівні лісонасіннєва справа.

- Маємо одну з найкращих лісонасіннєвих баз України, що дає нам можливість при посадці лісових культур використовувати садивний матеріал з покращеними властивостями. Зауважу, що доля посадки лісових культур, створених з використанням садивного матеріалу, вирощеного з насіння, заготовленого з об’єктів постійної лісонасінєвої бази, становить більше 40 відсотків. На думку вчених, насадження, створені таким садивним матеріалом, на 20 відсотків продуктивніші від звичайних деревостанів та стійкіші до впливу зовнішніх факторів.

Ще одна болюча проблема - самовільні рубки. Щороку працівники лісової охорони складають понад 1000 протоколів на крадіїв лісу, направляють сотні повідомлень у поліцію. «А про бурштин не хочу й говорити, - каже Івашинюта. - Якщо проблема не буде вирішена на державному рівні, природа Полісся буде знищена варварськими способами незаконного видобутку унікальних покладів «сонячного каменю».

Золотий фонд лісової галузі: лісники, лісничі, робітники та інженери

За останні п’ять років в області збудовано 700 кілометрів лісових доріг, в тому числі 96 кілометрів - з початку цього року. На ці потреби лісогосподарські підприємства витратили понад 9 мільйонів гривень власних коштів. В обласному управлінні переконані, що розвиток лісової інфраструктури, а також запровадження системи протипожежного відеонагляду за лісовими масивами, дозволить ефективніше вести лісове господарство, боротися з лісовими пожежами та крадіжками лісу. «Окрім того, будівництво лісових доріг має важливе соціальне значення, адже у багатьох випадках нові лісові дороги покращують транспортне сполучення між населеними пунктами та сприяють зростанню потоку любителів зеленого туризму на Рівненщину», - зазначив Сергій Івашинюта.

Розповідаючи про лісову галузь області, не можна не сказати про її золотий фонд - лісників, лісничих, робітників та інженерів. Тих, хто щоденно забезпечує охорону і захист лісу, плекає мільйони саджанців та створює нові ліси.

- Вони йдуть у ліс незалежно від того, чи дощ на вулиці, чи сніг, чи мороз, адже це їхня робота, й ніхто, крім них, її не виконає, - наголошує Сергій Володимирович. - Дякуючи їхній самовідданій праці, наше управління протягом останніх 10 років входить в Україні у трійку кращих. В Україні є близько 300 лісгоспів. У 20-ку кращих з них постійно входять 6-7 з 16 державних лісгоспів області, а в 50-ку - усі 16. Понад 130 лісництв Україні щороку беруть участь у конкурсі професійної майстерності на кращого лісничого держави. За останні 10 років наші три лісничі були визнані найкращими лісничими України: два - із Соснівського лісгоспу, один - з Рокитнівського. Років вісім тому на міжнародних змаганнях майстрів лісової галузі в Молдавії молодий працівник із Володимирецького лісгоспу зайняв перше місце в Європі.

Майстрам лісової галузі підростає надійна зміна. «В області дуже багато шкільних лісництв, рівень підготовки в них надзвичайно високий, - запевняє Івашинюта. - Ми завжди займали перше, друге або третє місце - нижче третього ніколи не опускалися».

Музей лісу – історія лісів від найдавніших часів і до тепер

Та чи найбільше Сергій Івашинюта пишається відкритим біля Костополя унікальним Музеєм лісу - єдиним в Україні. Схожих закладів, де в одному місці були би зібрані експонати, які представляють історію лісів від найдавніших часів і до тепер, у нашій країні ще не було. Експозиції музею розповідають про історію розвитку лісу, галузі лісового господарства України та нашої області зокрема, а також про відомих науковців і діячів, які зробили неоціненний вклад у збереження лісу та розвиток лісової галузі. Відвідувачі закладу мають можливість побачити колекції флори і фауни Рівненщини, зразки народних промислів, пов’язаних з лісом. У подальших планах організаторів музею - відновлення будинку лісника початку XX століття. Територія навколо музею - це своєрідна рекреаційна зона, одне з улюблених місць відпочинку місцевих мешканців. Адже тут облаштований дитячий майданчик з гірками для розваг, прокладена унікальна екологічна стежка.

- Моя заповітна мрія - створити ще Музей мисливства, - ділиться сокровенним Сергій Володимирович. - Для майбутніх експозицій уже зібрано близько 200 експонатів. Начальник полігону подарував нам велику гільзу, з якої ми зробили в розрізі майже метровий макет патрона до мисливської рушниці зі всією його начинкою: порох, пижі, прокладки, куля тощо. Впевнений, дітям це буде цікаво. Створення Музею лісу, підготовка до відкриття Музею мисливства - все це я роблю безкорисно, на громадських засадах, бо хочеться після себе залишити добрий слід.

Життя сина костопільського лісоруба, який став вченим-­лісів­ником і головним лісничим Рівненщини, - зразок самовідданого служіння захисту довкілля. «Природа - це не лише спадок наших предків, а й кредит, який ми беремо у нащадків», - переконаний заслужений лісівник України Сергій Івашинюта.

У далекому 1953-му відомий український поет Платон Воронько у вірші «Люблю я ліс» поділився з шанувальниками поетичного слова своєю любов’ю до зелених шат української землі:

Березу, вільху і ліщину,

Дубів могутність величаву

І навіть тихий верболіз -

Люблю я ліс.

Його по праву

Я і шаную, і люблю,

Вклоняюсь пишному гіллю,

Бо тричі щиро напоїв

Коріння буків і дубів

Своєю кров’ю молодою.

Сергій Івашинюта народився в 1953-му - в рік, коли були написані ці рядки. Що це - збіг обставин чи Божий промисел? Безперечно одне: така одержима любов рівненського вченого-лісівника і патріота України до лісу та безупинна його турбота про зелене золото для наступних поколінь - від Бога!