Редиска – овоч-енергетик

Крім того, вона має протизапальну, кровоспинну дію, підвищує еластичність дрібних кровоносних судин та їхню стійкість до несприятливих умов зовнішнього середовища. Схильним до повноти людям дуже корисно вводити редиску до свого раціону: вона допомагає позбутися шлаків, запобігає набрякам, сприяє стабілізації маси тіла, активізує травлення, поліпшує обмін речовин. Волокна клітковини, якої в редисці теж дуже багато, нормалізують рівень цукру в крові.

У свіжому вигляді редиска корисна в разі закрепів, циститу, уретриту, а також за таких захворювань, як застуда, гіпертонія, радикуліт, невралгія, атеросклероз тощо.

Увага! За всієї різноманітності лікувальних властивостей редиска має й протипоказання. Зокрема, її слід дуже обережно вживати за виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, гастриту, ентероколіту, тромбозу, подагри, захворювань щитоподібної залози, нирок, жовчного міхура й печінки.

Надмірне вживання редиски може спричинити диспепсію (здуття живота, діарея, біль у животі).

Для отримання соку використовують листя та плід рослини. Однак у чистому вигляді його не варто вживати: це може зумовити гостре подразнення слизових оболонок. Тому його слід розводити з водою 1:1. Також не варто приймати протягом 2-х годин до й після вживання соку кисломолочні напої.

У разі бронхіальної астми рекомендується пити по 20 мл соку, навпіл розведеного водою, тричі на день до поліпшення стану, тобто – припинення нападів астми. Засіб можна трохи підсолоджувати рідким медом.

За хронічного кашлю, вірусного бронхіту чи застуди корисно приймати по 10 мл тричі на добу до їди бальзам на основі соку редиски. Для приготування бальзаму слід узяти по 100 мл соків алое, редиски, буряків, лимона, журавлини, ріпчастої цибулі, а також 100 мл горілки, 7 г цукру та 20 г меду, все ретельно перемішати. Зберігати засіб у холодильнику в щільно закоркованому посуді.

У разі пігментних плям потрібно тричі на тиждень робити спеціальну маску з соком редиски. Для її приготування слід узяти по 1 ч. л. соків редиски, петрушки, огірків та стільки ж сметани. Нанести засіб на обличчя, залишити на 20 хв і змити. Шкіра обличчя набуде свіжого вигляду, а плями посвітліють.

Якщо шкіра обличчя суха, корисно вранці та ввечері протирати її замість тоніка розведеним водою соком редиски. Через 10 хв слід умитися й змастити шкіру кремом. Уже після кількох процедур шкіра обличчя стане еластичною, м’якою та зволоженою.

У разі діареї помічний такий засіб: відтиснути сік із 6 редисок з редчинням, додати 200 мл молока, 0,5 ст. л. крохмалю кукурудзи, все ретельно перемішати й випити повільними ковтками. Якщо ефекту не буде, через 5 годин процедуру слід повторити.

За проблем із сечовипусканням (цистит, уретрит) 30 мл соку редиски змішати з 50 мл натурального червоного вина та 20 мл води. Приймати цей засіб двічі на день під час їди. Курс лікування - 10 днів. Такий рецепт підходить також для позбавлення від піску в нирках та нормалізації роботи жовчного міхура.

У разі ангіни змішати сік редиски з водою (1:1) й використовувати для полоскання хворого горла. Для того щоб прискорити одужання, можна приймати цей напій і всередину по 1 ст. л. тричі на день. Через 3 дні лікування біль і дряпання в горлі мають припинитися.

За недокрів’я допоможе такий засіб: змішати по 50 мл соку редиски, буряків та моркви, вилити суміш у глиняний горщик й упарювати в духовці на слабкому вогні протягом 3 годин. Приймати по 1 ст. л. 4 рази на день.

У разі авітамінозу змішати вранці 50 мл соку редиски зі 100 мл соку моркви й випити під час сніданку. Курс - 1 місяць.

За болю в спині чи попереку (радикуліт) та невралгії народна медицини рекомендує прикладати натерту редиску до ділянок, які болять.

У разі грибка на ногах помічне бадилля редиски. Для цього його слід зібрати, обчисти від бруду, ретельно висушити й розтерти на порошок. Присипати цим порошком уражені грибком ділянки, доки хвороба не відступить. Лікування тривале, але надійне.

У редиски корисні не тільки коренеплід та його сік, а й бадилля, яке багате на вітамінами та мікроелементи. Зокрема вітаміну С в редчинні більше, ніж у самому коренеплоді. Воно має пряний та приємний смак. Тож його можна додавати як у салати, так і в супи чи борщі; а також сушити, консервувати й заморожувати.