Вікінги: невідомі факти

Вікінги - скандинавські мореплавці, часів раннього Середньовіччя. В основному це були вільні селяни, які жили на території нинішніх Данії, Норвегії, Швеції і Фінляндії. За межі рідної країни їх штовхала спрага наживи і перенаселення Батьківщини. Переважна більшість вікінгів були язичниками.

Очолював цю різношерсту групу воїнів, торговців і мандрівників вождь. Саме ж старонорвежское слово «вікінг» до певної місцевості не прив’язане, позначаючи лише людини, яка йде в море. Про походи вікінгів і їх побут, вдачу складено чимало легенд і міфів. Але не всі з них є вірогідними.

Всі вікінги були брудними і дикими. Саме такими їх зображують численні художні фільми та мультфільми. Насправді ці чоловіки і жінки досить уважно ставилися до своєї зовнішності. В поселеннях вікінгів при розкопках було знайдено досить багато бритв, пінцетів і гребенів. Археологи виявили там навіть залишки мила, яке воїни самостійно варили. В Англії взагалі прийнято вважати вікінгів охайними, адже ті милися раз на тиждень, по суботах. У скандинавських мовах досі слово субота в дослівному перекладі означає банний день. Правда сьогодні нащадки вікінгів про походження того слова вже і не замислюються.

Всі вікінги були високими блондинами. У фільмах вікінги постають перед глядачами високими сильними чоловіками зі світлим волоссям. Але при аналізі історичних записів, так і на основі розкопок, було з’ясовано, що середнє зростання цих воїнів становив близько 170 сантиметрів. А адже це не багато навіть для того часу. Складніше картина зі світлим волоссям. Вікінги дійсно вважали їх ідеальним варіантом, але от не всі вони володіли таким кольором шевелюри. Щоб якось виправити це непорозуміння воїни використовували особливе мило з відбілюючим ефектом. Варто відзначити, що вікінги були досить гостинними, серед них було багато чужинців. Відомо, що до їх лав входили не тільки іспанці, італійці, французи і португальці, але навіть і росіянами. Зрозуміло, що всі вони бути світловолосими бути не могли.

Чашами для пиття у вікінгів служили черепа. Ця легенда народилася завдяки твору Оле Ворма «Reuner seu Danica literatura antiquissima» 1636 року. Там він писав, що датські воїни п’ють з вигнутих черепів (curved branches of skulls). Мабуть, малися на увазі рогу. Але при подальшому перекладі на латинської залишилося лише слово череп (notepad). Це і послужило основою для цього міфу. Та й під час розкопок не було знайдено жодного кубка, виконаного з черепа.

Вікінгів жили в Скандинавії. Вікінги дійсно з’явилися в Скандинавії, але згодом розселилися по всьому світу. Вони досягли Північної Африки, Росії і навіть Північної Америки. Чому сталася така експансія, пояснюється кількома теоріями. Найпоширеніша пов’язана з тим, що поступово в Скандинавії виснажилися земельні ресурси, а населення збільшилося. Ось і довелося вікінгам шукати нові місця для життя. Варто врахувати і той факт, що після падіння Римської імперії в V столітті торгівля між Західною Європою і Азією значно погіршилася. Вікінги змушені були шукати нові, більш багаті місця.

Вікінги мали примітивне і грубе озброєння. Ще однією особливість вікінгів у кінофільмах є їх грубе озброєння - палиці та сокири. Часто воїни взагалі зображуються без будь-якої зброї. Але ж вікінги були хорошими зброярами. При цьому вони використовували технологію складовою кування. Саме така використовувалася при виготовленні знаменитих дамаських клинків. В результаті зброя вікінгів було досить міцної і гострою. У фольклорі воїнів є переказ, згідно з яким меч можна було перевірити, опустивши в струмок. По воді спускалося волосся, якщо клинок перерізав його, то зброя могла вважатися досить гострою.

Вікінгів всі ненавиділи. Практично всі попередні помилки породили це. Вважається, що вікінги були всюди небажаними гостями і ізгоями, всі їх ненавиділи. Насправді ненавиділи їх нітрохи не більше, ніж будь-яку чужу націю, а от про повагу до вікінгів чомусь замовчують. Французький король Карл II, відомий як Шарль Простий навіть подарував вікінгам землю на території нинішньої Нормандії. А дочка монарха навіть була віддана за Ролло, одного з вождів воїнів. Ці «приручені» вікінги згодом не один раз захищали Францію від набігів інших своїх одноплемінників. Так і в Константинополі вікінгів поважали за їх відвагу і силу. Розповідають, що у візантійських імператорів навіть був особливий варязький караул. До його складу входили шведські вікінги.

Вікінги були жорстокими й кровожерливими. Дійсно напади вікінгів виглядали кривавими і жорстокими. Але це рівно до тих пір, поки не згадувати про інших воїнів. Тоді битви просто не велися інакше. Жорстокими й кровожерливими були все - англійці, французи, іспанці... Король Франції Карл Великий, який жив в одну епоху з вікінгами, практично повністю винищив плем’я аварів. Цей древній народ жив довгий час на Волзі і на узбережжі Каспійського моря. При Вердені король наказав відрубати голови 5 тисячам жителям Саксонії. Так що вікінги у своїй жорстокості особливо не виділялися. Зате у них була власна особливість. Вікінги повністю знищували все, що було пов’язано з чужими їм релігіями. Руйнувалися храми і монастирі, знищувалися служителі. Така поведінка дуже лякала оточуючих, так що побачивши на горизонті щогли кораблів вікінгів, вони намагалися втекти, не чинячи опору. Таку свою поведінку людей і спробували виправдати жорстокістю вікінгів.

Вікінги тільки й робили, що грабували сусідів. Серед вікінгів воїнів було не так багато. Велика частина людей займалося ремеслом, землеробством і тваринництвом. Вихід з експедиціями в море був приємним доповненням до доходу, але така поведінка було тоді притаманна всім, навіть цивілізованим країнам. Більшість же вікінгів все своє життя спокійно жили на землях, які зараз іменуються Ісландією і Гренландією. Цих людей вважали досвідченими торговцями, які вели справи з представниками інших країн та народів.

Всі вікінги носили рогаті шоломи. Часто навіть жінок зображують у таких шоломах. Між тим це найбільша помилка про вікінгів. Сьогодні не знайдено жодних доказів, ні в розкопках, ні в документах, того, що ці люди дійсно носили рогаті шоломи. Всі знайдені головні убори рогів як раз таки і не мають. Більш того, сама їх конструкція не передбачає таких надмірностей. Така омана швидше за все з’явилася завдяки стародавнім християнам. Ті вважали вікінгів посібниками диявола, а значить вони повинні були носити роги на своєму шоломі для залякування. Можливо, зіграв роль той факт, що норвезький бог Тор на своєму шоломі мав крильця. При певній фантазії їх можна було прийняти за роги.

• До вікінгів відносяться не тільки скандинави, але і деякі племена балтійських слов’ян.

• Всупереч розхожій думці, найпоширенішою зброєю у вікінгів були не сокири і мечі, а короткі (близько півтора метрів) списи з важкими і гостро заточеними наконечниками, якими можна було колоти, так і рубати.

• Джерелом шаленої відваги вікінгів в бою служила їх релігія — вони вірили, що потраплять у Вальхаллу, свій рай, тільки проживши гідне життя. Смерть в бою забезпечувала вікінгу місце в Вальхаллі.

• Особливо озвірілих вікінгів називали берсерками. Перед боєм шамани, зазвичай, поїли їх відваром з мухоморів, щоб берсерки не відчували болю від ран.

• Перед битвою вікінги зазвичай накручували себе, вганяючи в лють і входячи в стан бойового безумства, зазвичай завдаючи собі для цього біль. Так, часто воїни перед атакою гризли краї своїх щитів, щоб від цієї самої болі шаленіти.

• Серед вікінгів був широко поширений звичай кровної помсти, який нерідко приводив до загибелі цілих родів.

• Вікінги ніколи не мали власних монет, використовуючи гроші різних країн.

• Незважаючи на те, що вікінгам приписується спосіб життя розбійників, майже всі вони були в першу чергу фермерами, і тільки потім уже — воїнами. На грабіжницькі набіги їх штовхали перенаселеність і убогість скандинавських земель тих років.

• У вільний від набігів час різні племена вікінгів охоче воювали між собою.

• Судячи з археологічних знахідок, середня тривалість вікінгів не перевищувала сорока років.

• У всіх вікінгів були погані зуби, так як грубе зерно, що міститься в їх хлібі, сприяло швидкому зносу зубів.

• Найбільш почесною і дорогою зброєю у вікінгів вважався меч. Хороший меч коштував надзвичайно дорого, і часто він був тільки у ярла (вождя). Прості вояки задовольнялися сокирами та списами.

• Вікінги рідко билися в строю, воліючи одиночний бій.