«Кривавий Арсеній»:

І бойовиком, що «пачками кладе людей з калаша», виявився Арсеній Яценюк. Росіяни зажадали, аби колишнього прем’єра оголосили у міжнародний розшук, арештували та згодом видали РФ. Те, що у 95-му майбутній голова уряду мирно сидів на парах в університеті, у російських правоохоронних органах вирішили не помічати. Заяви про 30 вбитих росіян абсурдні і бездоказові. Та вони зроблені на міжнародному рівні, а це значить, що інформаційна атака на Яценюка є добре спланованою. Кому і навіщо знадобилось перетворювати одного з найуспішніших прем’єрів України на злочинця із автоматом на шиї? Зрозуміло, що російські правоохоронці без санкції «згори» жодного кроку не зроблять, тож кампанія «Яценюк у Чечні», розпочата, ще минулого року, санкціонована «самим». І Путіну справді є за що не любити Яценюка.

Бліцкриг, який запланував Путін, не вдався – окрилені Революцією Гідності українці встали горою за свою землю, а новий уряд, що отримав у спадок розграбовану країну (за 10 років з України нелегально вивели більш як 116 млрд), зумів утримати економіку від катастрофи. Україна не просто показала зуби, але й змогла зупинити Кремль і домогтись того, що агресор сам постраждав від своїх планів. Путін, який не звик програвати, сприйняв це як особисту образу: мало того, що «молодша сестра» Україна віддалилась від Кремля, вона ще й показово порозривала економічні зв’язки, які до того часу вважались ледь не священними.

Згадайте: заява прем’єра Яценюка про те, що Україна більше не купуватиме газ у «Газпрому», мала ефект бомби. Ніхто навіть уявити не міг, що країні вдасться зістрибнути із російської газової голки. Натомість Україна досі не купує російського газу і всупереч прогнозам скептиків спокійно пережила от вже другу зиму.

Історія із «Газпромом» - лише одна із цілої низки подій, завдяки яким Україна нарешті вирвалася з ведмежих обіймів імперії. І завдяки яким Арсеній Яценюк перетворився на моджахеда, якого терпіти не можуть у Кремлі. Не може ж Путін спокійно ставитись до політика, який не спасував перед виглядом російських танків на Донбасі - якимось дивом із розваленої української армії виросла справді потужна сила. В Україні почали виробляти власну військову техніку, озброєння, на потреби війська виділяється близько 5% ВВП (більше, ніж в країнах Європи). «Українські Збройні сили повинні повністю відповідати стандартам і критеріям НАТО», - заявляв Яценюк за часів свого прем’єрства. А НАТО для Кремля – як червона ганчірка для бика.

Москва виявилась безсилою: поразки зазнала як військова, так і економічна кампанія Кремля проти Києва. Уряд Яценюка застосував проти путінської влади цілий комплекс дій. Це і санкції проти російських компаній, і закриття повітряного простору, і відмова від російського газу.

Україна нарешті почала бути європейською країною не лише географічно: запрацювала зона вільної торгівлі «Україна-ЄС», а вже з червня українці нарешті забудуть про візи до країн Європи. З Яценюком, що вільно володіє англійською і літає економ-класом, охоче зустрічались і продовжують зустрічатися лідери потужних світових держав та інституцій. Кількість міжнародних програм, що почали впроваджуватись в країні протягом останніх років, красномовно свідчать про рівень підтримки України.

Водночас Крим дедалі більше перетворюється на «чорну діру» - світові лідери не змінюють своєї позиції щодо анексованого півострова. І це теж дратує Путіна. А оскільки блокада півострова була ініційована саме урядом Яценюка, то «острів Крим» став ще одним рядком у списку «гріхів моджахеда». А їх ще можна збирати і збирати. Бо ж попри війну в Україні вдалось домогтись зростання промислового виробництва, в країні почали зростати зарплати та пенсії, проводитись дієві реформи. Тоді як за планом Кремля наша держава мала просто зазнати краху і зникнути.

Не дивно, що свого часу на дискредитацію прем’єра Яценюка у Кремлі кинули чимало сил: нардеп-втікач Олександр Оніщенко, бізнес якого тісно пов’язаний з Росією, нещодавно зізнався, що кампанія проти Яценюка коштувала йому приблизно 3 млн. доларів на місяць і тривала майже 10 місяців. Яценюк так допік російській владі, що ця кампанія триває навіть після того, як він добровільно (вперше в історії України) пішов з посади.

Сьогодні під приціл нищівної критики українських політичних маріонеток, яких за ниточки смикає Москва, потрапляє не лише Арсеній Яценюк, але й члени його політичної партії «Народний фронт». Путін ніколи не зможе пробачити, що за урядування «кривавого моджахеда» Україна справді стала незалежною.