Леді Гамільтон

Емма вже доста набулася в ролі коханки. У 17 через злидні мусила напівроздягнутою рекламувати в салоні шарлатана нібито чудодійні ліки, які зробили її такою вродливою і юною. У неї закохався молодий баронет. Забрав до родового маєтку. Дівчина там зажила в розкоші. Та коли завагітніла, він вигнав її в дешеву квартирку. Новонароджена дитина невдовзі померла. Емму підібрав шанувальник мистецтва, колекціонер Чарльз Ґревілль. Жінка покохала молодого аристократа. Але одружуватися з донькою коваля той і не думав.

1784 року в маєтку Інджвар-Роу його відвідує дядько - сер Вільям Гамільтон, британський посол у Неаполі. Стає у племінника частим гостем і якось зізнається:

- Емілі - найгарніше, що коли-небудь створювала природа.

Небіж скористався прихильністю лорда до красуні. Попросив заплатити його борги в обмін на «прекрасну подавальницю чаю з Інджвар-Роу» - як називав її сам Гамільтон. У Емми нема є іншого виходу як поїхати до Неаполя із послом.

-Гревілль продав багато антикваріанту і багато картин, щоб розрахуватися з боргами. – І продав свою Емму за 5 тисяч фунтів. Як підло — підніс до неба, а потім швирнув на землю, – згадувала жінка

Лорд Гамільтон – тонкий поціновувач античного мистецтва - наймає для жінки вчителів співу, музики, іноземних мов, навчає світським манерам.

«Ви не можете собі уявити, наскільки сер Вільям добрий до мене, - писала Емма Ґревіллеві, - Він робить усе можливе, щоб бачити мене щасливою. Я не можу поворушити ні рукою, ні ногою, щоб він зараз же не сказав, наскільки граціозні та красиві мої рухи. Я з ним мила, як тільки можу. Але я Ваша, Ґревілль. Вам одному можу я належати, і ніхто не забере Вашого місця в моєму серці. Одне слово і я повернуся».

Із 14 листів посланих коханцеві, отримує у відповідь лиш один, де їй цинічно радять стати коханкою лорда.

6 вересня 1791 року вона виконує свою погрозу - виходить заміж за старого посла. Тепер вона стає леді Гамільтон. І під цим іменем увійде в історію. Віднині вона крутиться у світських колах вищого світу, куди так прагнула потрапити.

Для знаменитих гостей, серед яких був навіть Гьоте, вона представляє живі картини, що зображають класичні витвори мистецтва, прекрасно співає. Цим здобуває собі славу артистки.

–Марно інші намагається наслідувати талант цієї жінки. Це річ, в якій тільки один крок до смішного. Крім того, щоб мати її успіх, потрібно насамперед бути бездоганно прекрасної з голови до ніг, - так згадує її в мемуарах графиня де Буань.

Сам король навіть зауважує:

«Емілі Гамільтон тримається так вміло і тактовно, що неаполітанські дами добре б зробили, якби брали з неї приклад».

Але вся ця світське лушпиння злітає з неї, як тільки вона знайомиться із англійським флотоводцем Гораціо Нельсоном, який прибув передати серові Вільяму послання від свого уряду. Уперше побачивши молодшу за нього на 7 років Емму, він пише дружині Фанні: «Леді Гамільтон дуже приємна молода дама». А Емілі сказав:

- Я не зустрічав нікого рівного вам.

Між дружиною посла та невисоким, одноруким героєм морів - ескулап відтяв перебиту в бою руку, щоб Нельсон не стік кров’ю, – миттєво спалахнув роман.

Гораціо, який спершу ніби ненадовго зупинився в резиденції посла, так і лишився там жити.

- Одне серце в трьох тілах, - казала жінка про спільне життя в любовному трикутнику.

Об’єднані патріотичним почуттями, вони утрьох обговорюють політичні новини, засиджуючись до пізньої ночі. Разом подорожують у справах сера Вільяма. Та невдовзі остаточно втративши сором, Емма публічно виставляє свої почуття до Нельсона.

Коли 1 серпня 1878 року Нельсон здобув знамениту перемогу над французами в битві при Абукірі, вона вигукнула:

-Ви потрібні нам, лорд Нельсон! Ви потрібні світу! Але більше всього ви потрібні мені!

А чоловікові зло кине:

-Ти одружився зі мною, щоб у тебе вдома з’явилася ще одна прикраса. Як оця картина чи статуя.

На всіх офіційних прийомах, де є Нельсон, з’являється і вона. Всі зловтішаються:

-Он та сама Гамільтон. А там його дружина. Роздирає цікавість: до кого ж він перший підійде? Якщо є герой, обов’язково знайдеться той, хто захоче його славою скористатися. Яка тільки корислива жінка! Він потрібний їй для колекції.

Про їхній зв’язок пліткували в усіх салонах Європи. Оточення адмірала Нельсона не схвалювало його любовних походеньок, які ганьбили британську корону. На флоті і зовсім висміювали цю слабкість свого воєначальника -- роман з вискочкою. Рішучий, принциповий і сильний, Нельсон все ж не міг піти від коханки. Йому були не важливі ні кар’єра, ні репутація, ні близькі люди. Його думки були зайняті лише однією жінкою - «дорогоцінною Еммою».

Та пов’язати свої життя офіційним шлюбом вони не могли. Дружина Нельсона не дала йому розлучення, а леді Гамільтон не могла покинути підстаркуватого сера Вільяма. Той зовні спокійно ставився до її зради.

Навіть доньку дружини й Нельсона, яку принесли в дім під виглядом сироти, яку нібито хоче вдочерити Емма, прийняв мовчки.

Але спадок після своєї смерті залишив племінникові - тому самому коханцеві Емми, у якого колись її викупив.

Нельсон же тепер офіційно вдочеряє свою ж доньку, яку називали в його честь Горацією.

«Нема в світі нічого, чого б я не зробив, щоб ми могли бути з нашою дитиною», - пише леді Гамільтон лорд Нельсон. Вони переїхали в невеликий будинок в Мертон, неподалік Лондона. Про Емму Нельсон думав до останньої хвилини свого життя. Перед Трафальгарською битвою 1805 року, у якій був смертельно поранений, написав їй: «Мої останні рядки, які я пишу перед боєм, звернені до тебе, бо сподіваюся, що залишуся живий і закінчу свій лист після битви. Нехай благословить тебе небо: про це благає твій Нельсон». У тій битві, за висловом Вінстона Черчілля, він заступив собою Англію від вторгнення Наполеона.

- Слава Богу, я виконав свій обов’язок перед країною, - сказав адмірал лікареві, розуміючи, що помирає. - Передайте поклін моїй дорогій леді Гамільтон. Нехай вона візьме моє волосся і всі речі, що належать мені. Доручаю леді Гамільтон турботам моєї країни.

Після смерті коханого Емма лишається сама. Звикла жити на широку ногу, вона за 10 років розтринькала гроші і будинок, які лишилися від Нельсона.. Зрештою жінка потрапила в боргову в’язницю. Провела там із донькою 10 місяців. Один із товаришів віце-адмірала заплатив за неї заставу і допоміг втекти до Франції від кредиторів.

1815 року у Калє розповніла 50-річна Ема зайшла в дешевий трактир:

-Скільки коштує отой сидр?

-5 франків.

-Дорого.

-Я пригощу вас, мадам, - якийсь чоловік купив випивку. –Як вас звати?

-Емма Гамільтон.

-Гарний жарт. Моя мати казала мені, що леді Гамільтон була найкрасивішою жінкою на світі. А ти подивися на себе в дзеркало!

-А все-таки це я.

У січні 1815 року леді Гамільтон захворіла бронхітом, який перейшов у запалення легенів. У злиднях вона почала своє життя, у них його й закінчує: в холодній кімнаті дешевого готелю. На стіні над її головою висіли портрети матері й адмірала Гораціо Нельсона.