Граф Сен-Жермен

Немає єдиної думки про особу Сен-Жермена (1696 -1784рр). Більшість дослідників вважають його аферистом, вдало спекулював на людському неуцтві і легковір’ї. Інші, прихильники теософії, називають Сен-Жермена володарем еліксиру безсмертя, мудрецем, володарем секрету філософського каменю. Фрідріх II, король Пруссії, говорив, що Сен-Жермен був людиною, яку ніхто і ніколи не зможе розгадати.

Людина нізвідки

Граф володів масою незаперечних переваг: він був надзвичайно гарний, дуже ерудований, говорив англійською, італійською, французькою, іспанською, португальською, німецькою, російською, шведською, датською та багатьох інших слов’янських і східних мовах з такою ж легкістю, як і будь-який житель цих країн. Він володів феноменальною пам’яттю і нестримною фантазією. Нерідко він розважався тим, що повідомляв своїм співрозмовникам такі деталі про людей і події минулого, які міг знати, тільки їх очевидець. Цим він і дивував усіх оточуючих.

Людина-загадка подорожував під різними іменами, але найчастіше називав себе графом де Сен-Жермен, не маючи, правда, жодних законних прав на цей титул. Незважаючи на своє невідоме і загадкове минуле, він швидко став своєю людиною у вищому паризькому суспільстві і при дворі короля Людовика XV. На прямі запитання про своє походження зазвичай мовчав і лише загадково посміхався.

І сьогодні невідомо ким же насправді був цей граф. За однією з численних версій, Сен-Жермен був позашлюбною дитиною іспанської королеви Марії – вдови Карла II. За його власними словами, він народився в країні з чудовим приморським кліматом; згадував чудові палаци, тераси, якими бігав в дитинстві. Іноді говорив, що був сином і спадкоємцем мавританського короля, котрий царював в Іспанії, в Гренаді, ще за часів арабського панування. Але більшість дослідників усе ж схиляються до версії, згідно з якою Сен-Жермен був старшим сином знаменитого князя Ференца Ракоці, який очолив національне угорське повстання проти австрійської гілки династії Габсбургів.

На Сен-Жермена вперше звернули увагу в 1750 році, коли він з’явився в Італії. Поживши в Голландії та Англії, він прибув до Парижа і домігся привітності мадам де Помпадур і короля Людовика XV. Французький король був прихильний до Сен-Жермена і надав йому хімічну лабораторію в замку Шамбор, куди і сам частенько заглядав. У лабораторії граф проводив хімічні досліди. Їхнім підсумком стало винахід надзвичайно стійкої фарби для тканин і особливих фарб для живопису, мерехтливих в темряві незвичайним світлом.

Сен-Жермена міг проводити в мертвому трансі, без пробудження, від тридцяти семи до сорока дев’яти годин. За словами Кеннетта Макензі, у 1780 році, коли граф гостював у французького посла в Гаазі, він молотком вщент розбив чудовий алмаз свого виробництва, дублікат якого, також свого виробництва, він тільки що продав ювелірові за 5500 луїдор.

Сен-Жермен не був схожий на типового авантюриста того часу, яким був, наприклад, Каліостро. Сен-Жермен не мав потреби в грошах і вів розкішний спосіб життя. Він мав велику слабкість до дорогоцінних каменів і, хоча одягався дуже просто, в усе темне, його туалет завжди був прикрашений великою кількістю діамантів. До того ж граф завжди носив з собою невелику шкатулку, битком набиту прекрасними коштовностями, які з натхненням демонстрував (хоча, можливо, це була майстерно виготовлена біжутерія). Джерело його багатства при цьому був невідомим. До всього іншого Сен-Жермен відрізнявся прекрасними манерами і бездоганним вихованням.

Чари або афера?

З 1737 по 1742 містик перебував у Персії при дворі Надір-шаха. За його власними словами, саме там він почав осягати таємниці Природи. Сен-Жермен цікавився і природничими науками, наприклад, хімією. Подейкували, що Сен-Жермен володів секретом «вирощування й загоєння» дорогоцінних каменів. Так, у 1757 році граф узяв у Людовіка XV великий алмаз із тріщиною, що значно знижувала його вартість, а через пару днів повернув камінь без жодного вади. Але, можливо, що Сен-Жермен просто підмінив алмаз схожим каменем, щоб увійти в милість до французького монарха. Хоча цей трюк він повторював кілька разів і з різними людьми.

Тим не менше, людські плітки почали приписувати Сен-Жерменові вміння виготовляти дорогоцінні камені, що і вважалося основним джерелом його багатства. Сам же він запевняв, що може тільки «лікувати» камені, тобто виводити з них плями і тріщини, і що цього складного мистецтва він навчився в Індії.

У 1758 році Людовик XV надав Сен-Жермені для облаштування лабораторії велике приміщення в Шатоде Шамбор, одному з найкрасивіших замків на березі Луари. Іноді й сам король брав участь в хімічних дослідах. Наприклад, монарх показував усім алмаз найчистішої води вагою в 12 каратів, який носив на пальці – він вірив, що власноруч виготовив його, що присвячений до деяких секретів Сен-Жермена. Король запевняв, що розплавив 24 карата дрібних діамантів, які об’єдналися в один, але після огранювання алмаз зменшився вдвічі.

Легенди про Сен-Жермена

Про Сен-Жермені ходили всілякі легенди. Говорили, що йому 500 років, що він пізнав секрет філософського каменю. Існував міф про «дзеркало Сен-Жермена» – такий собі магічний артефакт, в якому можна побачити події майбутнього. У ньому граф нібито показав Людовику XV долю його нащадків, і король трохи не позбувся свідомості від жаху, коли побачив обезголовленим свого улюбленого онука.

Багато хто вважав Сен-Жермена шпигуном, точніше, «вільним агентом», що виконував за гроші секретні доручення європейських монархів. Він міг бути, на думку багатьох, неофіційними дипломатичним кур’єром або посередником в таємних переговорах. Цим і пояснювали його незрозумілі, але явно солідні доходи.

У 1760 році граф надовго залишив Францію після сварки з королем. Його навіть хотіли помістити у Бастилію, чи то через історію з королівським алмазом, який Сен-Жермен нібито повинен був продати в Гаазі, а той виявився фальшивим, чи то через інтриги, пов’язані з таємною дипломатією (йшла Семирічна війна і, можливо, граф був посередником у секретних переговорах з Прусією).

Іноді графа все ж заарештовували (наприклад, в 1743 році в Англії як якобітського лазутчика), але завжди відпускали з вибаченнями.

Дивна смерть

Цю людину небезпідставно вважають самою загадковою фігурою XVIII століття. Багато що в його біографії оповите таємницею. Швидше за все, вже ніколи не вдасться дізнатися про цю людину більше, так як безповоротно втрачені документи, за допомогою яких можна було б спробувати встановити істину. А позбулася історія цих документів через те, що відразу ж після смерті Сен-Жермена протегувавший йому ландграф Карл Гессенський, виконуючи, очевидно, його останню волю, спалив записи і папери покійного.

Смерть цієї людини також викликала безліч пересудів. Найчастіше роком його кончини називають 1784-й. Але є свідчення людей, що зустрічали Сен-Жермена вже після його офіційної «смерті». Так, в 1785 році в Парижі відбулася зустріч масонів. Зберігся список учасників, серед яких значиться й ім’я Сен-Жермена. Є чутки, що він нібито бачився з Катериною II в Петербурзі в 1785 або 1786 році. У 1788 році французький посланник у Венеції граф де Шалон зіткнувся на площі св. Марка з уявним небіжчиком і недовго розмовляв з ним.

Пройшли століття, а Сен-Жермен і всі його містифікації до цих пір на слуху. У 30-х роках минулого століття в США виникла і понині існує секта на основі деяких ідей Сен-Жермена, якого адепти цієї секти шанують нарівні з Христом. А багато містики щиро вважають, що граф безсмертний і до цих пір блукає серед нас.