№830 від 05.10.2017p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
Раніше в усіх селах були школи. Приходимо в клас, сіли. Тут заходить наша учителька. Сіла і ніби сльози витирає. Оля, яка сиділа на передній парті, запитала в неї:
- Я на перерві тобі розповім, - сказала вчителька.
Ідемо після уроків додому, й Оля розкрила нам «таємницю» нашої вчительки.
Вона хвора, її треба лікувати. У неї хвора печінка. Їй кожного дня потрібно з’їдати по шкірці від курячого пупа. А де їй ті шкурки взяти?
- Давайте лікувати її по черзі! - каже Оля. - Завтра я перша.
Наступного дня учні запитують:
- Дала ти шкірку вчительці?
- Якось соромно мамі було шкірку давати вчительці, то дали цілу курку, - відповіла Оля.
У класі було 26 дітей, і всі по черзі дали по курці вчительці. А далі був другий - повторний період.
Одного разу вчителька обізвала Антона бараном за те, що не вивчив урок. Хлопчик розповів про образу батьку. Наступного дня чоловік поклав на воза колгоспного барана, повіз його селом, кричучи:
- Вчителька помирає! Бігом усі за мною в школу! Будемо вчительку рятувати…
Привіз барана до школи - якраз перерва була. Гукнув директора та вчителів і каже:
- Чому ви вчительку не лікуєте? Ще помре!
Сміху було на все село. А «хвору» вчительку після того вигнали зі школи.
05.10.2017 | Зінаїда Тірожко |
Рівне-Ракурс №10 від 05.10.2017p. На головну сторінку |