Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №837 від 24.11.2017p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#Ракурс культури і освіти

Юрій Горбунов розповів про розподіл домашніх обов

Юрій Горбунов розповів про розподіл домашніх обов'язків з Катериною Осадчою

Юрій Горбунов вміло поєднує роботу з сім'єю. Їм з Катериною Осадчею вдається і працювати у багатьох проектах одночасно, і виховувати сина. Під час онлайн-конференції на сайті «КП в Україні» ведучий поділився подробицями особистого життя і розповів про свою роботу.

Горбунов не тільки тренер «Ліги сміху», ведучий «Голосу», а й актор серіалу «Село на мільйон», також веде власний проект «Шоу Юри». До речі, Юрій згадав, що легко вжився у роль пастора, адже сам греко-католик за віросповіданням:

«Зйомки проходили в селі, і коли я йшов вулицею, люди хрестилися і опускали голови. Завжди намагався поводитися як священик, говорити правильні речі. Єдине, дозволяв собі пожартувати з гримерами або з друзями за кадром: коли заходив, простягав їм руку, щоб вони її цілували.»

Юрій Горбунов також розповів про реакцію своєї дружини, відомої української ведучої Катерини Осадчої, на пародії, які він показує публіці на Чемпіонаті України з гумору «Ліга сміху»:

«Перш ніж показати пародію на сцені, я показую їй вдома. І дружина каже, що смішно, що не смішно, що схоже, а що не дуже. У мене і в «Шоу Юри» є пародія на Катю. У неї така специфічна манера мовлення, що її легко пародіювати, і це виходить смішно. Мені здається, гірше, коли тебе не пародіюють.»

Цікавим є також те, що, незважаючи на свій насичений робочий графік, ведучому все ж вдається провести час зі своїм маленьким сином Іваном:

«Я намагаюся якомога більше часу проводити з сином. Мій графік мобілізує мене. Ти підлаштовуєшся, щоб прийти додому, коли він ще не спить, прокидаєшся раніше, щоб побути з ним вранці. Пам’ятаю, як Катю викликали на чергову зйомку, а у няні був вихідний. Вона повинна була повернутися за кілька годин, але повернулася пізніше. І я годував його, міняв підгузки, укладав спати, одягав, ходив з ним гуляти. Коли ти розумієш, яка це відповідальність, що це твоя дитина, і крім тебе цього ніхто не зробить, це круті відчуття. Тільки коли він плакав, мене брала паніка. Але зараз він підріс, вже простіше.»

24.11.2017



Рівне-Ракурс №10 від 24.11.2017p. 
На головну сторінку