№839 від 07.12.2017p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
#Особливий погляд
На Рівненщині склалося знане спільнотою краю ядро лідерів, в яке входять представники різних політсил, зокрема депутати Верховної Ради, обласної ради, керівники РДА й органів місцевого самоврядування, регіональні провідники партій та громадських організацій. Серед яскравих особистостей із сучасними демократичними поглядами вирізняється депутат облради, керівник фракції «Партії конкретних справ» Богдан ФАЙФУРА (на фото). На останніх виборах до ВР у 154-му окрузі він програв представнику президентської партії з відривом менше 200 голосів. Напередодні Дня місцевого самоврядування депутат обласної ради двох каденцій Богдан Файфура, яким одні щиро захоплюються як безкомпромісним борцем із корупцією, а інші - гостро критикують за ймовірний конфлікт інтересів, поділився своїми думками про владу громади та нові політичні тренди - регіональні партійні проекти, які все більше завойовують право на життя.
- Богдане Михайловичу, Ви задоволені роботою фракції «Партії конкретних справ» - політичної сили, яка пройшла в обласну раду не під парасолькою всеукраїнського партійного бренду, а завдяки пізнаваним в області людям, відомим, вибачте за тавтологією, конкретними справами на благо громади?
- Передусім наголошу на тому, що регіональний політичний проект - «Партія конкретних справ», де представлені впливові та відомі люди Рівненщини, був успішно реалізований без підтримки будь-яких партійних брендів і без вкладання значних коштів. Ми змогли переконати виборців, що цей проект може відбутися і мати подальший розвиток. Було дуже багато людей, які так само вважали, що не варто ховатися за великими політичними партіями, але не підтримали наш проект, бо сумнівалися в його успіху. На мою думку, на наступних місцевих виборах активна регіональна політична сила - вона може будь-як називатися - вдвічі поліпшить досягнутий нами результат виключно за рахунок того, що буде забирати голоси у відомих партій, які катастрофічно втрачають довіру в електорату. Виборці вже втомлені й розчаровані старими політичними брендами.
Стосовно результативності нашої роботи в облраді. Є питання, на які рада, в принципі, не може вплинути, але, постійно загострюючи на них увагу центральних органів влади, ми можемо певною мірою сприяти їх вирішенню. Попри те, що ми спілкуємося напередодні Дня місцевого самоврядування, я вважаю, що ніякого самоврядування в Україні немає взагалі. Обласна рада може збиратися голосувати за будь-що, але вона не є розпорядником коштів. Скажіть, на що можуть депутати вплинути? Ми можемо змінити порядок розподілу бюджетних коштів - ні. Можемо вплинути на те, щоб невикористана частина державної субвенції на соціально-економічний розвиток була перехідною на наступний рік - ні. Депутатам, як правило, кажуть: от нам прийшли кошти, їх уже розподілили. Хочете - голосуйте, хочете - не голосуйте. Вважаю, що до того часу, поки не буде змінено логіку і принципи розподілу коштів місцевих бюджетів з метою їх прогнозованого, збалансованого й ефективного витрачання, говорити про місцеве самоврядування в Україні передчасно.
«Частина ренти повинна лишатись у розпорядженні місцевих громад»
- Що необхідно, на Вашу думку, змінити в організації роботи обласної ради, аби забезпечити справедливий розподіл та ефективне використання бюджетних коштів?
- Перше - треба ввести інститут спостережних рад при комунальних закладах, закріпити за ними депутатів. Кожен із 64 депутатів має входити в такі контролюючі органи мінімум при трьох комунальних закладах. Це дійсно посилило би депутатський контроль за їх діяльністю. Коли ми призначаємо людину на якусь посаду за пропозицією одного-двох депутатів, а інші її не знають, то можемо орієнтуватися виключно на думку про неї своїх колег-депутатів. Саме тому завжди кажу, що про питання медицини й освіти я можу говорити лише як користувач їхніх послуг.
Друге - це безпосередня робота депутатів у галузевих комісіях ради. На жаль, ми сповзаємо в той варіант, коли в нас усе вирішує бюджетна комісія, бо вона ділить кошти, причому часом незрозуміло з яких мотивів. На мою думку, будівельна комісія може компетентно сказати, в який період краще будувати той чи інший об’єкт або провести його реконструкцію, які технічні рішення для цього використати. А бюджетна комісія, виходячи з фінансових можливостей, може пропонувати, коли оптимально почати і закінчити будівельні роботи. Ми не можемо будувати школу за великі мільйони там, де, наприклад, 150 учнів, а потім думати, як ту школу утримувати, бо вона «з’їдатиме» освітню субвенцію всієї області.
Третє - фінансування закладів профтехосвіти, утримання яких у 2016 році було покладено на місцеві бюджети. ПТУ в містах обласного значення стали клопотом місцевих рад, а в інших населених пунктах - обласного бюджету. Днями на засіданні комунальної комісії облради погоджувався порядок техніко-економічного обґрунтування доцільності передачі цілісних майнових комплексів перших семи ПТУ, серед яких два - в Рівному. Нам потрібно буде розібратися, чи готові заклади профтехосвіти Рівненщини задовольнити потреби сучасного ринку праці.
Четверте - надрокористування, передусім наболіле питання бурштину. На моє переконання, частина ренти за користування надрами для видобутку «сонячного каменю» повинна лишатись у розпорядженні місцевих громад із розподілом між обласною радою та ОТГ, оскільки після адміністративної реформи в Україні будуть лише об’єднані територіальні громади й обласні ради. Тоді гостро постане проблема наповнення місцевих бюджетів місцевими коштами.
«Дали не кошти більші на місця, а можливість більше їх зібрати»
- Ви вірите в успіх фінансової децентралізації? Адже, крім утримання ПТУ, у місцевих бюджетів чимало інших витрат: дефіцит освітньої та медичної субвенцій, різниця в тарифах, яку держбюджет не погашатиме взагалі, як і не фінансуватиме безоплатний проїзд пільговиків. Усі згадані витрати ляжуть додатковим тягарем на місцеві громади. Тобто, їхні витрати вже зростають непропорційно зростанню їхніх доходів.
- Певне лукавство є. Коли говорять про те, що центр дав більше коштів на місця, то насправді дали можливість більше цих коштів зібрати. От, наприклад, податок на нерухомість. Місцеві органи влади переважно встановлюють нульову ставку. А порахувати, скільки можна було би зібрати цього податку, можливо, що дозволяє чиновникам з Мінфіну нарікати на неефективне використання коштів на місцях. Щоправда, є дійсно ганебні речі: наприклад, спроби перекласти на місцевий бюджет різницю в комунальних тарифах, які місцеві ради не затверджували - це ж повна дурниця! Чи не так?.. Або є пропозиції на місцях центру: передайте нам ті самі пільги, субсидії. Якщо ми, реалізуючи енергоощадні заходи у бюджетних установах будемо економити ці кошти, хай вони лишаються у нас - то це ні!
Свого часу, коли Михайло Кирилов був головою обласної ради, я пропонував йому зібрати голів обласних рад, створити колективний дорадчий орган і активно використовувати цю площадку для відстоювання інтересів місцевого самоврядування. Адже проблеми в усіх обласних рад однакові - третинний рівень освіти, третинний рівень медичних послуг, неможливість реалізувати загальнообласні інфраструктурні проекти. Добре, що завдяки митному експерименту є шанси отримати дорогу Рівне-Сарни в нормальному стані. Але знову ж таки постає питання: чи довго вона зберігатиме якісне покриття, якщо у нас не буде можливості запобігти її варварському руйнуванню перевантаженими фурами?
«Відчуваю сили і бажання попрацювати на користь громади Рівненщини»
- На прикладі нашої обласної ради Ви відчуваєте, що часом надмірна політизованість деяких партійних фракцій заважає успішному вирішенню якихось назрілих питань?
- Завжди кожен, хто контролює обласну раду або виконавчу владу в області, говорить одну сакраментальну фразу: в обласній раді влади й опозиції немає. Це говорили і за Партії регіонів, це говорять і зараз при партії «Батьківщина», висуванець якої Микола Драганчук очолює облраду. Насправді політизованість є. Наприклад, коли використовується належність до певної політичної партії для того, щоб посісти посаду керівника якогось комунального закладу. При чому це робиться в досить жорсткій формі, не зважаючи на ім’я та заслуги попереднього очільника. Ці люди достеменно розуміють, що як вони приходять до влади, так вони і будуть її втрачати.
- Богдане Михайловичу, що спонукало Вас балотуватися в обласну раду? Ви побачили перспективи для себе за межами свого бізнесу, хочете щось змінити у своєму житті?
- Відчуваю сили і бажання попрацювати на користь громади Рівненщини. В нас є ряд ключових закладів і підприємств, які впливають досить серйозно на життя і здоров’я всіх громадян регіону. Наприклад, онкологія. В області на обліку 26 тисяч онкохворих. Принцип «Гроші ходять за людиною» дає можливість за допомогою донорських фондів і коштів місцевих бюджетів передбачити бодай мінімальний рівень - хай платного, але в мінімальних цінах! - медичного забезпечення та обстеження. Є ще низка екологічних загроз: дефіцит прісної води, проблема очищення стічних вод. Жодне місто самостійно ці проблеми не вирішить. Потрібна дуже серйозна обласна підтримка, потрібна масштабна стратегія захисту здоров’я максимальної кількості жителів області, яка виходить за межі можливостей будь-якої ОТГ чи міста. Її можна реалізувати лише спільними зусиллями.
- Ваші побажання колегам-депутатам з нагоди професійного свята.
- Вірити, що ми можемо разом щось зробити. Знати, що воно зразу все не вийде. І надіятися на те, що все в нас вийде.
07.12.2017 | Спілкувався Олесь ДУБОВИК |
Богдан ФАЙФУРА: «Завжди ефективним засобом впливу на регіональні еліти є формування бюджету: скільки ми навісимо на місцевий бюджет і з яких джерел його наповнимо, скільки субвенцій та дотацій вирівнювання надамо. Хто буде добре себе поводити, тому буде трошки легше жити, ніж тому, хто погано поводиться».
Рівне-Ракурс №10 від 07.12.2017p. На головну сторінку |