Поліський «серпанок» хочуть включити до нематеріальної культурної спадщини

Впродовж багатьох століть технологію виготовлення серпанкових текстильних виробів передають із покоління в покоління майстри села Крупове. Особливість серпанкового ткацтва це, власне, технологічний процес створення надтонкого полотна, а також художньо-моделюючі характеристики та біло-червона кольорова гама.

Вироби з «серпанку» мешканці рівненського Полісся використовували упродовж всього життя. На нього приймали новонароджену дитину, серпанковою наміткою покривали голови молодих під час весільного обряду. З «серпанку» шили святкові костюми, ходили до церкви, а також покривали тіло людини, що відходила у Вічність.

Тож нині на Рівненщині прагнуть не лише зберегти це надбання, а й популяризувати - зробити туристичною візитівкою області. А також, номінувати серпанкове ткацтво до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.