Їх виїхало восьмеро…

«Демографічна ситуація в Рівненській області у січні 2018 року

Чисельність наявного населення області, за оцінкою, на 1 лютого 2018р. становила 1160,4 тис. осіб. Упродовж січня 2018р. чисельність населення зменшилася на 221 особу.

Зменшення чисельності населення області відбулося за рахунок природного (213 осіб) та міграційного (8 осіб) скорочення.

Природний рух населення області у січні 2018р. характеризувався зменшенням народжуваності та збільшенням смертності порівняно з січнем 2017р. Кількість живонароджених у січні 2018р. становила 1191 особу, померлих – 1404 особи.»

Що, ж тут такого цікавого. Перше, що кидається у вічі це термін «за оцінкою». Річ у тім, що так як перепису наслення в Україні не було років сімнадцять то про реальну чисельність наслення говорити можна лише дуже обережно і приблизнро. Але автору сподобалсь інша цифра - 8 мігрантів за місяць. Наскільки вона не відповідає сумним реаліям відтоку населення навіть говорити не доводиться. Тільки в обласному центрі працюють десятки, якщо не сотні різних агенств із працевлаштування, які відправляють рівнян ледве не по всьому світу партіями на заробітки, це не рахуючи «диких» вербувальників.

Як правило, більшість з таких трудових мігрантів на батьківщину не повертаються і усіма можливими і не можливими силами організують переїзд за кордон своїх рідних. Це називається відтік населення. При цьому, про його реальні обсяги говорить не тільки наявність цілої процвітаючої індустрії працевлашутвання за-кордоном, а величезна кількість ваканасій в містах та селах області. При цьому спостерігаємо й іншу тенедецію. Все більше в Рівному ми бачимо вихідців з Середньоої Азії, Кавказу та Африки. Скільки їх є в області невідомо, але зрозуміло, що це не сотні людей. Вони створюють національні англомерації і активно допомагають один одному. При цьому є сумніви, що всі вони реєструються, принаймні на Рівненщині. Таким чином реальна демографічна ситуація в області набагато складніша, але той факт, що в нас падає народжуваність і росте смертність є дуже поганим «дзвоником» для всієї системи соціального забепечнення та галузі охорони здоровья.