Лікування содою має свої особливості

Але які лабіринти проходить сода всередині організму і як впливає на різні системи та органи, в яких випадках її слід «впускати» в себе, а коли не варто? Виявляється, багато що залежить і від часу її вживання, й від температури розчину. Таємниці содової терапії розкриває дієтолог Борис СКАЧКО.

Як не нашкодити стравоходу й шлунку

В основі лікування содою лежить її здатність створювати лужне середовище, в якому не можуть жити й розмножуватися віруси, найпростіші та бактерії. А умови економічної кризи та недовіра до лікарів змушує більшість людей шукати простого, доступного й, найголовніше, - дешевого засобу лікування, яке можна проводити в домашніх умовах. Харчова сода є на кухні в кожного. А от як правильно її використовувати, не кожен знає.

Показник кислотності харчової соди в гарячій воді, за температури понад 50°С, різко зростає – до 14-ти. Практично, це найсильніший луг. І якщо її вводити в свій організм, то тим самим не просто пригнічуються мікроби, а ще й спалюється слизова оболонка порожнини рота. Полоскати таким содовим розчином у жодному разі не можна. А якщо його проковтнути, то він в’їсться в слизову оболонку стравоходу й спричинить у ньому хімічний опік.

Тому важливо правильно приготувати содовий розчин. Нормальний рН шлунка для перетравлення їжі становить від 0,9 до 2,5. Щоб він не постраждав, потрібно, щоб сода якнайшвидше проскочила через шлунок. Із низьким рН сода просто за 15 - 20 секунд проходить стравоходом. І якщо розчинити її просто в теплій воді й випити, вона швидко мине шлунок, і в ньому не виробиться соляна кислота. Сода вийде через дванадцятипалу кишку.

Індикатором того, що все зроблено правильно, є відсутність відрижки. Якщо ж відрижка з’явилася, це означає, що в шлунку була соляна кислота. Сода на неї прореагувала, відбулася реакція нейтралізації, утворився вуглекислий газ, і шлунок видалив його шляхом відрижки. У такому разі сода подразнює слизову оболонку шлунка, що загрожує йому атрофією.

Коли сода допомагає жовчному міхуру й кишечнику, а коли – навпаки

Пройшовши шлунок, харчова сода потрапляє у дванадцятипалу кишку. Якщо вона в здоровому стані, якщо дотримано лужних умов, - сода активно всмоктується в кров і повністю потрапляє в печінку. І тільки-но сода дісталася в печінку, вона виробляє жовч (так вона чистить кров) і тут-таки відфільтровує її в жовч і жовчний міхур. Саме тому рН нормальної жовчі, яку виробляє печінка, – 7,5 - 8,2. І вона практично підтягується до того показника кислотності, яку має вихідний розчин соди (8,5).

Жовч періодично накопичується в жовчному міхурі й має рН 7 - 8. Печінкова жовч у лужному вигляді потрапляє у дванадцятипалу кишку, де вона потрібна, щоб активувати ліпазу в підшлунковій залозі та сприяти перетравленню жирів. Але вона потрібна ще для однієї мети. Кислий вміст шлунка, лужний сік підшлункової залози, жовч дуже жорстко й активно пригнічують ті бактерії, які пройшли кислий бар’єр шлункового соку. І фактично жовч – це потужний дезінфектор.

Патогенні бактерії вбиваються в шлунку кислотою й остаточно знищуються лужним вмістом жовчі та соком підшлункової залози – відбувається автоматичне лікування дисбактеріозу кишечнику. Але якщо є застій жовчі, дискінезія жовчного міхура, з якою ви не знаєте, як упоратися, якщо в жовчному міхурі є запальний процес – холецистит, лужність починає зменшуватися, а наростає кислотність.

У такому разі рН вмісту жовчного міхура може сягнути 4-х. Це вже досить кислий вміст. І коли ця кислота потрапляє у дванадцятипалу кишку, про яку дезінфекцію вмісту може йти мова? Дискінезія жовчного міхура провокує дисбактеріоз. А завдання його (міхура) полягає саме в тому, щоб дезінфікувати вміст кишечнику й запобігти дисбактеріозу.

Як полегшити кашель і легко видалити мокротиння

Пройшовши через печінку, сода проскакує серце й дістається в легені. І тут розріджує мокротиння та посилює його утворення. Ось у цій ситуації реально відбувається лікування содою звичайного кашлю за трахеїту, бронхіту й навіть пневмонії. Але в цих випадках краще використовувати соду, розчинену в молоці. Його треба закип’ятити, дати йому охолонути та злити в ємність, у якій ви готуватимете лікувальний напій.

Соду кладете тоді, коли цю ємність можна спокійно тримати в руках, тобто, температура має бути нижчою 50°С. 1 ч. л. соди (без гірки) покласти в молоко, розмішати, додати будь-який жир, наприклад 1 десертну ложку вершкового масла чи олії, а ще ліпше – борсучого чи ведмежого жиру, які мають більш цілющі властивості. Це пом’якшить вплив соди на травну систему й полегшить утворення мокротиння. Для смаку в тепле молоко можна додати 1 ст. л. меду. Розмішати й випити.

Але важливо – коли? Кашель попустить. Однак важливо перевести сухий кашель у вологий, щоб допомогти легеням самоочиститися. Про те, що система самоочищення працює, свідчить саме мокротиння, яке утворюється в легенях. Але також потрібно забезпечити легке видалення цього мокротиння. Тому за бронхіальної астми в стадії загострення в жодному разі такий засіб від кашлю застосовувати не можна. А ось за бронхіальної астми в стадії ремісії – можна. У разі бронхіту, трахеїту, навіть за бронхіту з астматичним компонентом – можна.

Але, знову-таки, слід зважати на те, що прохідність бронхів максимально велика в діапазоні від 12-ї до 16-ї. На всмоктування в кров, на лікування мокротиння соді потрібно 30 - 60 хв. Тому першу склянку такої суміші треба випити обов’язково натще десь об 11-й, тоді легені пропустять соду легко й просто, й відбудеться самоочищення. Другу склянку слід випити о 15 – 16-й. І цього буде досить.

Якщо ж випити її на ніч, виникне геть інша ситуація. І мокротиння багато виділиться, й відкашлювання буде рясним, але ви не зможете спати. Нервова система не буде відновлюватися. І можна догратися до того, що наживете ще одну неприємність. Рівень гормонів у темну пору доби знижується, а бронхи після 16-ї години – звужуються. І коли ви додаєте вміст склянки (розчин соди з молоком) у просвіт бронхів, ви провокуєте бронхоспазм, збільшуєте ступінь задишки.

Що відбувається, якщо соду приймати неправильно

Якщо сода використовується неправильно, якщо зміни рН відбуваються на рівні печінки чи кишечнику, – порушуються травлення та мікрофлора кишечнику, розвивається чи загострюється дисбактеріоз кишечнику. Сода в цьому разі може зумовити збільшення рівня білка, а отже, перевантаження печінки та нирок білковими токсинами, й переобтяження органів дихання. Разом із питною содою туди дістаються й токсичні речовини. І тоді, якщо є застій жовчі, загострюється будь-яка патологія органів дихання. І ви тупцюєте на місці.

Як ліпше видалити соду через нирки

Коли сода пройшла легені, вона потрапляє в системний кровоплин і частково видаляється через нирки. Як зробити, щоб через нирки сода видалялася краще? Із теплим молоком. Максимум активності нирок – з 15-ї до 17-ї години. Збільшується утворення лужної сечі. І тоді відбувається ґрунтовне лікування содою сольового діатезу – подагри, якщо її спричинили оксалати й урати.

Однак більш лужна сеча, розчиняючи пісочок, може по-різному зреагувати. У чоловіків, проходячи повз простату, – сприяти розвиткові простатиту (запалення простати), в жінок – можуть загостритися цистит (запалення сечового міхура) чи уретрит (запалення уретри), а якщо вони були в прихованому стані, проявитися.

Як уникнути підступності соди

Однак харчова сода – не така проста речовина. Її випробовували токсикологи й застосували до неї показник ЛД50 – це летальна доза, від якої може загинути половина людей, які прийняли речовину, що є потенційно отруйною. Для соди вона становить 4 г на 1 кг маси тіла (за маси тіла 60 кг це приблизно 250 г). У звичайній півкілограмовій пачці соди – два ЛД50. Тобто, з двох людей, які вжили враз по половині пачки, один може загинути.

Треба бути вкрай рафінованим мазохістом, щоб зважитися застосувати соду не в ім’я лікування, а для знищення свого життя. Тому соду потрібно вживати в міру і тільки тоді, коли в цьому є справді доконечна потреба.