Гірше звіра…

Прес-реліз поліції:

На Рівненщині поліцейські затримали батька, який наніс численні ножові поранення дворічному синові

Наразі дитина, у якої діагностували понад десять ножових поранень тулуба та кінцівок, перебуває у реанімації, медики оцінюють його стан як стабільно важкий. 22-річного батька хлопчика затримали, він перебуває в ізоляторі тимчасового тримання.

11 травня, близько 20:30 години до поліції повідомили, що у селі Обарів Рівненського району, малолітня дитина отримала ножові поранення. Слідчо-оперативна група на місці події встановила, що хлопчик проживає разом із батьками, дідусем, бабусею та трирічним братиком.

Увечері 22-річний чоловік розпивав спиртні напої з 45-річним батьком, а дитина гралася поруч. В подальшому між чоловіками виник конфлікт, який переріс у штовханину, в ході якої молодший схопив ножа і намагався ним вдарити батька. Дворічний хлопчик злякався таких дій дорослих і почав сильно плакати. Батько, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, накинувся на сина і наніс понад десять ударів ножем у тулуб, шию та кінцівки.

Поліцейські освідчили 22-річного зловмисника і навіть за шість годин після події алкотестер показав 1,9 проміле.

Зі слів 20-річної матері, у цей час вона поїхала до Рівного, аби забрати старшого сина з дитячого садка. Її поліцейські розшукали вночі нетверезою в обласному центрі, але без дитини. Трирічного хлопчика працівники поліції згодом виявили у знайомої. Соціальні працівники доставили його у будинок дитини.

«За фактом замаху на умисне вбивство розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за статтею 15 пунктом 2 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України, — повідомив начальник Рівненського районного відділення поліції Володимир Рой. — Зловмисника вже затримали, він перебуває в ізоляторі тимчасового тримання. За скоєне горе- батькові загрожує позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі».

Відділ комунікації поліції Рівненської області

Писати про злочини проти дітей важко, боляче, але потрібно. Коли страждають маленькі дітки - це горе не лише їх близьких, це дуже болючий сигнал для усіх, тим більше, що за даними поліції, півторарічному малюку удари ножем завдав батько. Можна було б цей злочин вважати нетиповим, якщо б регулярно не надходила інформація про подібні злочини батьків. При цьому, все частіше жертвами стають зовсім маленькі діти. Причин нинішньої епідемії насильства над дітьми з боку їх близьких багато, і не всі вони мають економічні корені.

Хоча почнемо все-таки з економіки. Сьогодні, на одного малюка, держава в місяць платить 860 гривень, що за нинішнім курсом становить трохи більше 30 доларів США, або один долар на день на одного українського малюка. Багато це чи мало? Це нічого. За підрахунками ООН поріг бідності в світі починається з 5 доларів на день на одного чоловіка. В нас в п’ять разів менше. Таким чином люди, які хочуть мати дітей, повинні бути готовими до того, що практично всі витрати на утримання малюків ляжуть на їх плечі. До цього готові далеко не усі батьки. Звідси і підвищена нервовість, депресії та нервові зриви, на які страждають багато хто з молодих батьків. Звісно, від нервового зриву до десяти ударів ножем півторарічній дитині дистанція, на щастя, велика, але безгрошів’я та залежність від батьків доводять до відчаю багато молодих сімей з дітьми.

Тепер про фактор нематеріальний. Напади батьків на дітей трапляються у всьому світі, але у цивілізованих країнах інтереси дітей відстоює держава, і роблять це державні органи ефективно та жорстко. Якщо є лише найменша потенційна загроза для здоров’я та життя дитини, то соціальні служби та правоохоронці діють миттєво і безкомпромісно. В нас говорити про ефективний контроль усіх сімей, де є маленькі діти не доводиться. Так, є так звані неблагополучні родини, які знаходяться під контролем соціальних служб, але зрозуміло, що це «крапля в морі». Тобто, на сьогоднішній день в Україні система державного захисту малюків знаходиться приблизно в такому ж стані, що і рівень грошової допомоги. І ще. Бути повноцінними батьками - важко. Цієї роботи потрібно навчати. Хто і де вчить бути батьками? Так, є приватні курси, але вони не дешеві і охоплюють усього кілька відсотків майбутніх тат і мам. Державної планомірної роботи в цьому напрямку теж не видно. І нарешті останнє. Колись, на початку дев’яностих в Україні проживало п’ятдесят мільйонів людей. Скільки сьогодні людей не знає ніхто. Але і без перепису зрозуміло - кількість населення скорочується. Що потрібно зробити державі, щоб люди народжували більше? Заохотити молодих людей створювати сім‘ї та народжувати по дві, три дитини. Подивимось на наших сусідів. В них вже не одне десятиріччя діють численні програми із стимулювання народжуваності. Можливо обарівської трагедії не було, якби молода сім‘я з двома дітками отримала від власної держави житло, не мешкала б з батьками і знала б, що майбутнє їх дітей забезпечено тією самою державою. А так, в лікарні бореться за життя маленький хлопчик, і щастя буде якщо він одужає і коли підросте не буде пам’ятати того жаху, який йому довелося пережити 11 травня.