Мінеральні речовини, без яких життя неможливе

Професор Генрі Шерман та інші видатні вчені переконані в тому, що кальцій - найважливіший елемент для підтримки здоров’я й подовження життя людини. Це підтверджують і результати численних лабораторних досліджень. Як вважають медики, 90% смертей спричинені захворюваннями, пов’язаними з дефіцитом кальцію в організмі. Він бере участь в утворенні кісток і зубів, у процесі згортання крові, регулює збудливість нервово-м’язового апарату, підвищує тонус серцевого м’яза тощо.

Дуже часто причина дефіциту кальцію полягає не в тому, що людина не споживає продукти, які містять кальцій, а в тому, що кальцій з них не засвоюється. Також слід пам’ятати, що кальцій втрачається за термічного оброблення (наприклад, під час варіння овочів - 25%). Втрати кальцію будуть незначними, якщо вода, в якій варилися овочі, теж використовуватиметься для вживання (наприклад, відвар чи підлива). До речі, в овочевому бадиллі та листі відсоток вмісту кальцію - дуже високий. Тож не варто їх викидати. Найбагатші на кальцій капуста, бадилля молодої ріпи, квасоля, мигдаль. Проте не варто забувати, що використання хімічних добрив для вирощування овочів знижує вміст у них цієї речовини.

Крім того, кальцій широко представлений у таких продуктах харчування, як злакові культури, м’ясо та риба.

Найлегше засвоюється кальцій з молока й молочних продуктів (за винятком масла) у поєднанні з овочами й фруктами. Для задоволення добової потреби досить 0,5 л молока чи 100 г сиру. До речі, молоко не тільки є чудовим джерелом кальцію, а й сприяє засвоєнню кальцію, що міститься в інших продуктах. Добова доза цієї речовини становить близько 1000 мг.

Як уже було сказано вище, для засвоєння й утримання кальцію потрібні сприятливі умови в самому організмі. Зокрема, занадто лужне середовище в кишечнику перешкоджає всмоктуванню цієї речовини. А кислотне (в розумних межах, звісно), навпаки, допомагає органам травлення накопичувати кальцій. Тут слід сказати про користь апельсинового соку. Після  його вживання зменшується вміст лугу й забезпечується кислотно-лужний баланс.

Деякі  вироби з крупів знижують вміст кальцію, оскільки фітинова кислота, яка в них міститься, перешкоджає його всмоктуванню в кишечнику. Наприклад, вівсяна каша декальцинує всі продукти харчування. Також потрібно пам’ятати, що «ворогами» кальцію є тростиновий цукор, шоколад та какао.

Ще слід сказати, що вітамін D нейтралізує дію різних антикальцинувальних речовин і є регулятором фосфорно-кальцієвого обміну. Джерела цього вітаміну - молоко, печінка, яйця, салат-латук, жир, що міститься в печінці тріски чи палтусі.

Фосфор поліпшує метаболізм

Кальцій і фосфор - «нерозлучні» мінеральні речовини, вони не можуть один без одного. Фосфор також є складовою частиною кісткової тканини. Добова потреба в ньому становить 1,5-2 г.

Фосфор сприяє відновленню організму, діленню клітин, нормалізації енергетичного обміну, знижує больові відчуття в разі артриту, зміцнює зуби, поліпшує метаболізм, координує кислотно-лужний баланс, активує ферментні реакції.

За браку цієї речовини спостерігається загальна слабкість, втрата апетиту, виснаження, біль у м’язах і кістках; знижується опірність до інфекцій, застудних захворювань; зменшується синтез білка печінкою; з’являються дистрофічні зміни міокарда, висипання на слизових оболонках і шкірі; інколи спостерігається порушення психіки, рахіт і пародонтоз.

Основні харчові джерела фосфору: м’ясо, сир, яйця, лосось, сардини, креветки, арахіс, соя, волоські горіхи, редис, пшениця. Фосфор, що міститься в продуктах тваринного походження, засвоюється ліпше й добре впливає на нервову систему, особливо в разі напруженої розумової праці.

Залізо – постачальник кисню

Залізо потрібне для кровотворення, забезпечує транспортування кисню від легенів до тканин. Добова потреба організму в ньому - 15-20 мг. За його дефіциту виникає анемія, погіршується пам’ять, абстрактне мислення, увага.

У багатьох людей спостерігається брак цього мікроелемента. Основна причина цього в тому, що залізо, як і кальцій, не завжди добре засвоюється. Крім того, нестача заліза може бути внаслідок різних захворювань, наприклад, хронічних хвороб травного тракту. Організм втрачає цю речовину й через потовиділення, відмирання клітин шкіри та внутрішніх органів.

Основні харчові джерела заліза: зелені овочі, бадилля молодої ріпи, гірчиця, крес-салат, печінка, нирки, яєчний жовток, листя кульбаби, молюски, сухофрукти, гречка, бобові, шпинат.

Для повнішого засвоєння заліза потрібні вітаміни С та B12. Вважається, що залізо, яке міститься в м’ясі та крупах, погано засвоюється. Особлива умова: м’ясо та печінка не мають бути жирними, оскільки жир заважає засвоєнню цього елемента, крім того, м’ясні страви не слід запивати кавою чи чаєм.

Кобальт знижує холестерин

Відкриття біологічної цінності кобальту було зроблено лише нещодавно. Він є складовою частиною вітаміну В12. Кобальт потрібний для нормальної діяльності підшлункової залози, утворення червоних кров’яних тілець, регулює вміст адреналіну (гормону надниркових залоз), бере участь у виробленні гормонів щитоподібної залози, білків, жирів і вуглеводів, сприяє зниженню вмісту холестерину в крові, запобігає формуванню атеросклеротичних бляшок, сприяє росту кісткової тканини.

У кишечнику всмоктується далеко не весь кобальт, тому за недостатнього надходженні цього елемента з їжею може швидко розвинутися його дефіцит. Брак кобальту в організмі може зумовити рак крові, слабкість, швидку стомлюваність, порушення пам’яті, вегетосудинну дистонію, алергійний дерматоз, аритмію, недокрів’я.

Найбільше кобальту міститься в зеленому горосі, квасолі, баранячій та яловичій печінці, буряках, суницях, деяких видах сиру; багато кобальту в рибі та птиці; є він і в крупах, хлібі, капусті та картоплі, зелених листових овочах, молоці, какао й чаї.

Скільки кобальту потрібно людині на добу? Норми різні, але в організмі його може бути близько 5 мг, залежно від віку, маси тіла та інших особливостей. Вегетаріанцям потрібно більше кобальту, оскільки вони не вживають продуктів тваринного походження, багатих на вітамін В12, отже кобальт їм треба приймати додатково. Потребують більше цього мікроелемента й хворі на булімію й анорексією, а також ті, хто нещодавно переніс важкі травми, отримав опіки й втратив багато крові.

Цинк регулює смак і запах

Установлено, що цинк є важливим мікроелементом, який входить до складу крові, м’язової тканини та інсуліну (гормону підшлункової залози), який регулює вміст цукру в крові.

Цинк містіться в усіх клітинах, особливо в клітинах очей, печінки, мозку, м’язів і статевих  органів. Дослідження довели, що цинк сприяє активізації роботи відділів мозку, які відповідають за оброблення інформації про смак і запах. Порушення роботи цих чуттів найчастіше  пов’язане з дефіцитом цього мікроелемента в організмі. Добова потреба цинку - 10-15 мг.

За гострого дефіциту цієї речовини погіршується процес утворення нових клітин, відновлення ушкоджених, що зумовлює передчасне старіння організму; гірше зростаються кістки, гояться рани. Для дітей і підлітків брак цинку особливо небезпечний, оскільки перешкоджає нормальному розвитку.

Слід знати, що цинк дуже швидко втрачається під час стресу та незбалансованих дієт.

Міститься ця речовина в гарбузовому насінні, баранині, кедрових горішках, квасолі, горосі, яйцях, оселедці. Але найбільше цинку в пророщеній пшениці та пшеничних висівках.

Мідь омолоджує шкіру

Мідь відіграє дуже важливу роль для кровоносних судин. Вона надає їм правильної форми, еластичності та міцності. Брак міді може бути причиною частих переломів, оскільки вона є важливою складовою білкового каркаса кісток. Також мідь підсилює синтез колагену, а цей білок робить шкіру красивою і пружною. Добова потреба в міді - 2 мг.

Дефіцит цієї речовини негативно позначається на всмоктуванні заліза, кровотворенні, стані сполучної тканини, посилює схильність до бронхіальної астми, алергодерматозів, кардіопатії, вітиліго тощо. Хронічний дефіцит міді призводить до розвитку аневризми, варикозного розширення вен, передчасного посивіння, утворення зморщок.

Проте якщо нормальна кількість міді допомагає боротися з вільними радикалами, то підвищений вміст перетворює саму її на вільний радикал, який починає руйнувати клітини. Крім того, можуть розвиватися атеросклероз і пухлини.

Основну частину добової потреби міді людина отримує з їжі, решту з води та через шкіру. Існує досить багато продуктів, що містять мідь: яєчний жовток, молоко, житній хліб, м’ясні субпродукти, крупи (особливо вівсяні, пшоняні та гречані), овочі, бобові, продукти моря (кальмари, креветки), горіхи, гриби, шоколад, шпинат, журавлина, полуниці та ін.

Миш’як поліпшує кровотворення

Незважаючи на всі характеристики миш’яку як отрути, він, безумовно, потрібен нашому організму. У концентраціях, безпечних для здоров’я, миш’як не тільки нешкідливий, а й корисний. Він поліпшує кровотворення, засвоєння азоту, перешкоджає втраті фосфору організмом і регулює фосфорний обмін, знижує окисні процеси, бере участь у ферментативних реакціях. За різними даними, добова потреба в миш’яку невелика й становить лише 50-100 мкг.

За браку цієї речовини спостерігається погіршення росту й розвитку організму. Учені вважають, що деякі форми алергії можуть бути зумовлені дефіцитом миш’яку.

Загалом тієї кількості миш’яку, яка міститься в рослинах, достатньо для людини й спеціально вживати більше продуктів з великою його концентрацією зовсім не потрібно й навіть небезпечно. Найбагатшими на цей хімічний елемент вважають молюски, морську рибу та креветки.

Однак дуже важливо знати, що не варто зловживати морськими продуктами, такими як креветки, омари, лангусти та ін., інакше можна отримати підвищену кількість отрути.

Ванадій уповільнює старіння

Хоча ванадій найчастіше не зазначений у загальновідомому списку потрібних для здоров’я речовин, однак саме його вміст має ключове значення для нормальної роботи серця, м’язів, шлунка, судин та нервової системи. Крім того, ванадій допомагає розвиватися кісткам, зубам, сприяє належній регуляції вуглеводів, відіграє важливу роль у підвищенні захисних функцій організму: стимулює рух фагоцитів - клітин, що поглинають хвороботворні мікроби й підвищують несприйнятливість до інфекцій. Також біохімічні дослідження довели, що в поєднанні з іншими мінеральними речовинами ванадій уповільнює процес старіння.

Організм здорової дорослої людини містить у собі крихітну дозу цієї речовини – всього лише 0,1 мг. Велика його кількість надзвичайно токсична й може зумовити підвищену стомлюваність.

Ванадій у мікродозах міститься в таких продуктах, як злаки, фрукти, вино, пиво, гречані крупи, соя, маслини, горох, арахіс, морква, часник, чорний перець, насіння кропу, гриби та молюски. Також хорошими дієтичними джерелами цієї речовиною є куряче м’ясо та морські гребінці.

Калій нормалізує обмін речовин

Ця мінеральна речовина потрібна для нормального функціонування всіх м’язів, особливо серцевого. Калій є найважливішим компонентом внутрішньоклітинної рідини. В організмі людини він відповідає за синтез білків і глікогену, підтримує кислотно-лужну рівновагу та водний баланс у клітинах і тканинах, нормалізує обмін речовин. Достатня кількість калію в людському організмі - це запорука гарного самопочуття й високої працездатності. Брак його може призвести до таких серйозних проблем, як захворювання нирок і надниркових залоз, набряків, м’язової дистрофії, порушень у роботі серця, нервового виснаження, появи на слизових оболонках виразок.

Добова потреба організму в калії становить  2-3 мг.

Основні харчові джерела: картопля (500 г картоплі забезпечують добову потребу), курага, родзинки, чорнослив, бобові культури, вівсяні крупи, житній хліб, морква, капуста, буряки, яблука, виноград, усі цитрусові, банани, ківі, молоко, яловичина, риба.

Кремнезем запобігає метеозалажності

Уміст кремнезему в крові вкрай незначний. Однак коли він зменшується, людина починає «відчувати погоду», погіршується психічний стан, волосся стає тонким і ламким, шкіра втрачає еластичність. З віком вміст цього мікроелемента в організмі зменшується. Ламкість кісток у літньому віці пояснюється дефіцитом не тільки кальцію, а й кремнезему.

До того ж кришталик ока містить у 25 разів більше кремнезему, ніж очний м’яз, і гомеопати вважають, що один із видів катаракти лікується саме цією речовиною.

Дистрофія, епілепсія, ревматизм, ожиріння, атеросклероз - ось перелік хвороб, з якими сьогодні успішно справляється кремнезем.

На відміну від заліза й кальцію, кремнезем легко засвоюється організмом, навіть у літньому віці.

Основні харчові джерела: селера, огірки, листя кульбаби, цибуля-порей, молоко, редис, насіння соняшнику, помідори, ріпа.

Тепер зрозуміло, як важливо дбати про те, щоб організм не відчував браку в жодній із перелічених мінеральних речовин. А для цього слід не тільки споживати їх у потрібній кількості, а й піклуватися про те, щоб вони добре засвоювалися.