№272 від 28.12.2006p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
#Майстер своєї справи
Цими днями в селі Яворів, що на Івано-Франківщині, в колодязі через тріщину бетонного круга на глибині приблизно п’ятнадцять метрів засипало землею 57-річного чоловіка. Врятувати бідака не встигли - земля поховала його заживо...
Їх називають “кротами” або ж просто - копачами колодязів. Дехто називає цих сміливих людей “нічними кротами”, бо ж копають вони колодязі переважно вночі... Професія рідкісна і небезпечна.
Що відчуває людина, перебуваючи на глибині п’ятдесят метрів під землею, що може трапитися з нею і скільки коштує облаштування на дачі колодязя, - про це у розмові з рівненським копачем - 28-річним Сергієм МАТВІЙЧУКОМ.
...Сергій затишно вмостився на дивані у приймальні “Рівне-Ракурсу”. Молодий, симпатичний, урівноважений. Розповів, що разом із двома товаришами копає колодязі на території Рівненщини вже протягом п’яти років. На його рахунку - п’ятдесят криниць! Тому й не дивно, що вже давно здобув в області авторитет серед майстрів підкорення земних глибин.
- Почав копати криниці після того, як мене попросили підмінити працівника, який під час копання криниці добряче напився і не міг продовжувати роботу, - пригадує Сергій. - Трапилося це тоді, коли я гостював у родича. Я впорався із завданням, і відтоді почав копати криниці сам, заробляючи цим на життя. Тепер працюю зі своєю командою - двома надійними чоловіками.
- Але чи достатньо оплачується ця небезпечна робота?
- Оплата - поняття відносне. Скажімо, в Росії за копання колодязів платять утричі більше. На Рівненщині виходить 120 гривень за круг. Враховуються особливості грунту, глибина копання. У середньому, в обласному центрі ми копаємо колодязі глибиною 15 метрів. Грунти в Рівному “м’які”, а от там, де трапляється крейда, камінь, дуже важко копати. Там, відповідно, й оплата вища.
- Чому ви копаєте колодязі переважно вночі?
- Тому що так спокійніше - цікаві люди не зазирають, не ставлять зайвих запитань. Адже варто відволіктися, і може трапитися непоправне (Сергію колись на голову впало відро, наповнене землею - авт.). Працюємо з ліхтарями, за будь-якої погоди та сезону. За дванадцять годин викопуємо криницю середньої глибини.
- Що ви відчуваєте, перебуваючи під землею?
- Відчуття не з приємних - тисне в грудях, важко дихати. Це пов’язано з різкою зміною тиску. А ще - психологічно важко: постійно відчуваєш напругу - адже в будь-який момент тебе може засмоктати плавун, якому достатньо лише кількох хвилин, аби “проковтнути” людину живцем.
Сергій зі своїми помічниками ще й досі користується вірним дідівським способом, шукаючи місце для копання криниці. Беруть два алюмінієві дроти, і методом біолокації досліджують територію. Де дроти схрестяться - там і копають.
Сьогодні рівненська команда копачів колодязів популярна не тільки в області.
Наших хлопців запрошують копати криниці навіть на Закарпаття. Буває, як завітають в одне село, то працюють там кілька тижнів, переходячи від хати до хати.
Скільки б науково-технічний прогрес не рухав світ уперед, а колодязі як копали пращурівським способом сотні років тому, так ще не одну тисячу копатимуть, доки існуватиме світ. Адже вода - це життя. А кринична - найкраща для людини!
28.12.2006 | Ольга ДОЛЯ |
Рівне-Ракурс №10 від 28.12.2006p. На головну сторінку |