На прізвище Черчіль

Один мій знайомий із Харкова мав, на мій погляд, вельми негарне прізвище - Задрипала. Звісно, з ним він пережив багато неприємних хвилин. У школі його дражнили, в армії ганяли до сьомого поту, на роботі на ім’я чомусь ніколи не називали. В особистому житті - теж суцільна чорна смуга. Дівчата, як тільки дізнавалися про прізвище, тікали мов дрохви від лиса.

Обридло це врешті Миколі (ім’я змінено) і вирішив він прізвище рішуче змінити. Як це йому вдалося, тільки сам Господь знає. А вибрав він прізвище відомого всьому світу англійського прем’єр-міністра пана Черчіля. І тут почався і сміх, і гріх. 

Одного разу, насьорбавшись пива, Микола в бадьорому настрої дибав додому, але потрапив на очі міліцейському патрулю. Документів у хлопця на той час при собі не було. 

- Як прізвище? - спитав молоденький сержант.

- Черчіль, - дихнув перегаром Микола.

Міліціянти перезирнулись, потім викликали патрульну машину і відправили бідолаху до психлікарні. Може, хлопці вирішили, що над ними насміхаються, а, може, теж із гумором на «ти». Як би там не було, вони відповіли на правду своїм своєрідним жартом. 

У суботу, звичайно, психлікарня на повну потужність не працює, і Миколу залишили до понеділка. Хлопця оглянули, побалакали і дали документи на виписку, але ці документи повинен підписати головний лікар. Микола зайшов до нього у кабінет, мов до себе додому.

- Доброго дня! Я виписуюсь, але ось тут потрібен ваш підпис.

- Як прізвище?

- Черчіль.

Головний лікар викликав бригаду санітарів і… відправив Миколу доліковуватися.