Яким був Василь Червоній?

- Коли Ви познайомились з Василем Червонієм?

- Я брав активну участь у національному русі на Рівненщині ще з початку дев’яностих років, але близько познайомився з Василем Червонієм перед місцевими виборами 1998 року. Для РУХу та усіх національно - патріотичних сил це був дуже складний період. Народний РУХ розколовся на дві партії, в одній з яких -УНР і перебував тоді народний депутат Василь Червоній. Саме там я з ним і познайомився.

- Якою людиною був Червоній?

- Не простою. Не можу назвати його характер м‘яким. Але у нього була харизма лідера, за яким хотіли йти люди, і вони йшли за Василем Червонієм. Був у нього такий собі внутрішній «стержень» - тобто розуміння що і як робити, ну і звісно - сильна воля та вміння боротися навіть в самих безнадійних обставинах. При цьому він не боявся відстоювати свої переконання перед керівництвом партії і йти на конфлікти з лідером Українського Народного Руху Юрієм Костенком. Це саме по собі говорить багато про Василя Червонія.

- Який політичний спадок після себе залишив Василь Червоній?

- Великий. Він був з тієї першої когорти політиків-патріотів, які бачили ситуацію в Україні на багато десятиріч наперед і розуміли, з якими викликами стикнеться наша Держава. Скільки сьогодні говорять про Українську церкву, а Василь Червоній ще на початку дев’яностих саме це питання ставив як одне з головних в своїй роботі. Він відстоював інтереси Української православної церкви Київського патріархату, організовував будівництво храмів і постійно наголошував, що без Української церкви не буде незалежної України.

Саме заслуга Василя Червонія в тому, що на Рівненщині була проведена масштабна декомунізація. Те, що відбувається сьогодні по всій державі, ще в дев’яностих роках минулого сторіччя було проведено на Рівненщині стараннями саме Червонія.

Мова - весь час Василь Червоній дбав про розвиток української мови, національної культури та освіти. Аби не Червоній, були б у нас і ще сьогодні російські школи. Саме Червоній весь час наголошував на шануванні нашої історії. Це і організація заходів на полі Берестецької битви, і меморіали воякам УПА - цим постійно опікувався Червоній. Тобто, він бачив ті виклики, які більшість людей не помічали і розумів їхню небезпеку.

- Яким би був Василь Червоній сьогодні?

- Думаю, таким же полум’яним борцем. Люди типу Василя Червонія не змінюються, і впевнений - він би міг принести дуже багато користі для України. І ще думаю, що сьогодні він би був у нашій Радикальній партії Олега Ляшка, тому що в душі він був радикалом, і тому саме наша політична сила була б йому найближча.