Анна Болейн -

Анна народилася в самому початку XVI століття, в 1501 або 1507 року (точна дата її народження історії не відома) в сім’ї Томаса Болейн і Елізабет Говард. Леді Говард була з благородного давнього роду, батько ж не мав дворянських коренів - його прадіди займалися торгівлею. Але походження Томаса не заважало йому бути успішним політиком і дипломатом. Він займав непогане місце при дворі Генріха VIII, і для своїх дітей планував не менше успішну придворну кар’єру. Маленька Анна отримала місце фрейліни при дворі Маргарити Австрійської в Бельгії. Це було відмінним початком для Анни, так як Маргарита була дуже освіченою і знаходження при її дворі давало дівчинці того часу дуже багато можливостей. Провівши близько двох років в Бельгії, Анна вирушила до Франції. При дворі Франциска I і королеви Клод Анна і її сестра Марія продовжили своє виховання. Французький двір був дуже контрастним: з одного боку, дуже благочестива королева Клодія, з іншого - Франциск I, якій вів розгульне життя. Куртуазний французький двір, повний флірту і інтриг, зіграв чималу роль у формуванні характеру Анни. Вона розуміла - їй від життя потрібно все або нічого!

Шлюб Генріха VIII і Катерини Арагонської не був вдалим, і король давно вже мав безліч фавориток. Саме в цей час головною фавориткою стала Марія Болейн (передбачається також, що Марія народила королю сина). Але це була лише тимчасова пристрасть Генріха до жінки. У 1526 році Анна повертається до двору, за нею починає залицятися великий поет епохи Тюдорів - Томас Уайетт, але для Анни це стало лише фліртом. Томас був одружений, а роль звичайної коханої - це абсолютно не те, до чого прагнула Анна. Якраз в цей період Генріх охолов до Марії і звернув увагу на молодшу з сестер Болейн. Він починає виявляти знаки уваги Анні, посилає їй подарунки, а Анна саме в цей момент робить найбільшу ставку в своєму житті: вона вирішує стати, ні багато ні мало, - королевою Англії! Божевільний план, здійснення якого здавалося неможливим, але тільки не для Анни.

Звичайно, не дивно, що Генріха привернула розумна і неординарна Анна - вона була досконалою протилежністю його законної дружини Катерини. Анна стала новою пристрастю короля Англії, і він був упевнений, що заволодіти нею не складе великих труднощів. Яке ж було його здивування, коли він наткнувся буквально на неприступну стіну - Анна точно розрахувала, як заволодіти королем. Таких зухвалих відмов Генріх ще не отримував, але саме ця неприступність і розпалювала його пристрасть. Анна із задоволенням складала йому компанію, супроводжувала його на полюванні, але не більше того. Пристрасть короля посилювалася, проте було ще й те, про що він мріяв ще сильніше, ніж про Анну - Генріх VIII гаряче бажав мати спадкоємця престолу, адже Катерина змогла йому народити лише одну дитину - дочку Марію. І нарешті король Англії вирішив отримати все, чого він так жадав - і кохану, і спадкоємця. Зробивши пропозицію Анні Болейн, і отримавши від неї позитивну відповідь, король зайнявся розірванням свого шлюбу. Він був упевнений - отримати схвалення від Папи Римського не складе особливих труднощів, адже його дружина не може більше виносити дитину, а Англії потрібен спадкоємець.

Але обставини грали проти союзу, адже Катерина Арагонська була іспанською принцесою і розірвання шлюбу означало, що Генріх йде проти Карла V і Ватикану. Ситуація вимагала вольового рішення, Ганна підштовхувала короля розірвати відносини з Ватиканом і створити власну – Англіканську церкву. Генріх VIII розірвав відносини з Римською католицькою церквою, оголосив себе главою Англіканської Церкви, а шлюб з Катериною Арагонською визнав недійсним. Анна Болейн домоглася свого – стала дружиною Генріха VIII і королевою Англії.

Поки ж про майбутню велич королівського дитя ніхто і не підозрював. Анна була визнана далеко не всіма: багато хто вважав її незаконною королевою, незаконною дружиною. Англійське суспільство і духовенство розділилося на справжніх католиків і протестантів, і виною всьому була Болейн. Щоб зміцнити становище своєї дружини, Генріх VIII навіть видав «Акт про престолонаслідування». Під страхом смертної кари всі повинні були принести присягу, визнаючи законними всіх дітей Генріха VIII і Анни Болейн і відмовляючись визнавати будь-яку владу (будь то влада світських владик або князів церкви), крім влади королів з династії Тюдорів. Серед підданих, які відмовилися принести присягу, виявився і Томас Мор.

Король Англії вирішив вдатися до вже випробуваних методів: якщо Господь не дав йому в шлюбі сина, а Англії спадкоємця, значить, треба змінити дружину. Нещасна королева була звинувачена в державній і подружній зраді. Коханцями Анни були названі її друзі: Генрі Норріс, Марк Смітон і Джордж Болейн. Суд був настільки раптовим, що про його справедливість судити не доводиться. Єдине, про що просила Анна, - помилувати невинних, але король був непохитний. Шлюб з Болейн був анульований, Єлизавету визнали незаконнонародженою, як раніше і дочку Катерини Арагонскої - Марію. Анна була засуджена до смертної кари. 19 травня 1536 королева, тепер уже колишня, зійшла на ешафот і була обезголовлена...

Так закінчила своє життя Анна Болейн, колись так палко кохана і так швидко забута. Через тиждень, королевою Англії стала Джейн Сеймур, єдина з шести дружин Генріха VIII, що зуміла народити йому спадкоємця - Едуарда VI.

Однак ніхто з цих жінок не вніс такого вкладу в історію Англії, як Анна Болейн - перша королева Англії не королівської крові, перша обезголовлена королева Англії, жінка, яка змінила віросповідання величезної країни. І головне - мати, яка подарувала Англії найвеличнішу королеву Єлизавету I - адже про таке велич своєї дочки Генріх Тюдор не міг і подумати.