Щотижня рівненські пенсіонерки плетуть одну сітку для маскування позиції українського танку, артилерії чи піхоти

В обласному центрі щотижня руками небайдужих громадян створюється нова маскувальна сітка в залежності від потреб наших захисників у Донецькій та Луганській областях, від найменшої – розміром три на п’ять метрів, до найбільшої – вісім на десять.

Вага кожної сітки від 10 до 17 кілограмів. Щоб її зробити потрібно перерізати близько двадцяти кілограмів ганчір’я. Смужки полотна обплітаються по хрестиках. Також сюди додають шнур, щоб сітка тримала форму й її можна було закріпити на військовій техніці.

За словами голови громадської організації «Територія надії» Оксани Данилової, на відміну від 2014-15 років, коли головним питанням було нагодувати бійців, зараз хлопці на передовій ситі та одягнені. Одним із питань, де волонтери допомагають нашим воїнам, залишається маскувальні сітки, які є гарантом життя вздовж лінії розмежування.

У будівлі, яка тимчасово виділена громадській організації в центрі Рівного, немає електроенергії, води, опалення й навіть туалету. Проте, сюди все одно приходять люди. Вони посміхаються, розказують анекдоти, жартують працюючи ножицями та руками. П’ятеро жінок, яким вже за 70 років, працюють тут в будні дні. А молодша категорія, від 20 до 50 років, навідуються сюди у вільний від основного заробітку час – у неділю.

- Цього тижня, світ побачить вже сорокову сітку за поточний рік. Це порівняно небагато, та поки війна з агресором на сході України триває, ми не здамося й надалі докладатимемо зусиль для наближення перемоги, — говорить Оксана Данилова. Як волонтер і як мама сина, який воював на Донбасі, вона дякує всім і кожному, хто не стоїть осторонь потреб наших захисників.