Як вирішити проблеми «Рівнегазу»?

В правильності цієї тези автор пересвідчився на брифінгу представників ПАТ «Рівнегаз», який відбувся минулої п’ятниці. Перед журналістами виступили фінансовий директор компанії Віталій Зубейко та начальник відділу бюджету і економічного планування ПАТ «Рівнегаз» Руслан Пархомець. Про що розповіли топ-менеджери «Рівнегазу»?

І так. Ситуацію в якій працює газовий монополіст Рівненщини можна назвати дуже складною. Через те, що в структурі тарифу на газ для регіональних газових компаній передбачено близько 10% (72,5 копійки з одного куба газу). Тому ПАТ «Рівнегаз» тільки за вісім місяців 2018 року має збитків на 88 мільйона гривень. При цьому цей показник збільшується з року в рік. Так, за весь 2017 рік збитки підприємства склали 22 мільйони. Тільки за технічний газ необхідний для нормального функціонування системи газопроводів підприємство заборгувало 151 мільйон гривень. Вартість технічного газу зросла з 5900 гривень без урахування ПДВ, в 2015 році до 10700 гривень без ПДВ в нинішньому. Не краща ситуація і з обслуговуванням обладнання (довжина одних тільки газопроводів, які обслуговує «Рівнегаз» становить 10 тисяч 141 кіло­метр). На їх ремонт і модернізацію минулого року було витрачено менше 20 мільйонів, а потрібно втричі більше коштів.

Однак все це «квіточки» в порівнянні з кадровими «ягідками». З початку року з ПАТ «Рівнегаз» звільнилось 190 фахівців. Це при тому, що штат компанії - 1296 осіб. На сьогоднішній день на підприємстві некомплект кадрів становить 14%. Чому звільняються люди? Середня заробітна платня на підприємстві становить 6200 гривень на місяць. Окремі категорії працівників отримують ще менше. Наприклад слюсар, який виконує роботи підвищеної небезпеки, «на руки» отримує аж 4200 грн. Це при тому, що середня зарплатня в нафтогазовій галузі України становить 10 тисяч гривень. Навіть середня зарплата в промисловій галузі Рівненщини вже складає близько 9 тисяч гривень. Відтік кадрів - це не локальна проблема «Рівнегазу». За інформацією галузевої профспілки в нинішньому році з облгазів звільнилося п’ять з половиною тисяч працівників.

Що ж хочуть облгази?

Їх вимоги зрозумілі. Потрібно в діючому тарифі на газ збільшити частку облгазів. Тариф затверджує регулятор НКРЕКП. Середньоєвропейський рівень таких відрахувань на потреби регіональних газових компаній по Європі становить 22 - 25% від загальної вартості тарифу на газ. Однак, щоб це отримати потрібно у когось ці кошти взяти. В структурі тарифу на газ левову частку займає НАК «Нафтогаз». Державний монополіст отримує 71% коштів. От тут та й починаються «дивацтва» нашої економіки. Поки облгази все швидше йдуть до краху, про збитки «Нафтогазу» нічого не чути. При цьому регулятор, який повинен дбати про те, щоб усі учасники ринку могли нормально працювати, чомусь не бачить проблем облгазів.

P.S. Хто і щоб не говорили про те, що потрібно відходити від споживання природного газу, він, тобто газ, є надважливим для нормального життя людей і функціонування промисловості. Про це говорять цифри. На сьогоднішній день ПАТ «Рівнегаз» забезпечує газом 261 тисячу 460 помешкань та майже чотири тисячі підприємств, установ та організацій Рівненської області. Фактично, всі міста області мають централізоване опалення завдяки використанню газу. Для десятків, якщо не сотень підприємств області, газ є важливим елементом виробництва, без якого ці підприємства зупиняться. Тобто, при нинішніх правилах гри, коли «Рівнегазу» хронічно не вистачає коштів на забезпечення своєї діяльності, створюється ситуація небезпечна для сотень тисяч споживачів «блакитного палива», а це вже дуже серйозно…