№207 від 29.09.2005p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
#Усміхніться!
Мого напарника звуть Іраклій. Він народився і довгий час жив у Грузії. Треба зауважити, що в Іраклія і його діда дуже схожі голоси, і темперамент у обох флегматичний до неможливості. Одного разу телефоную я Іраклію, а слухавку піднімає дід.
- Алло!
- Привіт, чувирло!
Пройшла десятисекундна пауза (очевидно, легка стадія шоку).
- Привіт, потворо...
- Як справи?
- Та нормально...
- Давно прийшов?
- З півгодини тому.
Дід ходив по хліб у магазин.
- Бухати підемо?
У голові діда, мабуть, відбувалися складні математичні розрахунки.
- Підемо...
- Бабки є?
- Зараз гляну...
Дід цілком серйозно йде перевіряти наявність грошей.
- Так, 5 гривень є.
- Чудово! Миттю буду.
- Давай.
- А батьків вдома немає?
Шок знову повертається. Так звані “батьки” померли років за 10 до цього.
- Немає.
- А не прийдуть?
- Ні, не прийдуть, точно.
- А дід у тебе начебто вдома був...
- Та немає, він теж помер!
Дах починає їхати вже на іншому боці телефонного дроту.
- Як помер?
- Та так!
- Я ж його сьогодні бачив!..
- Дід у мене ще в 43-му помер!
Знову апофеоз, і розрахунки з вищої математики в моїй голові.
- Е-е-е... А-а-а.... Іраклія можете покликати до телефону?...
29.09.2005 | Антон СКВОРОНСЬКИЙ |
Рівне-Ракурс №10 від 29.09.2005p. На головну сторінку |