Олег Ляшко: «Бідна країна ніколи не зможе подолати корупцію»

- У мене три дипломи про вищу освіту, це немало для простого хлопця з села, який виховувався у інтернаті. Хочу сказати, що можу оцінити якість нашої системи освіти - вона дуже непогана. Потрібно лише прагнути мати якісні знання. Відмічу, що для мене фахівець з дипломом українського університету - набагато цінніший ніж людина з таким самим дипломом іноземного навчального закладу, тому що далеко не завжди престижний диплом є запорукою наявності необхідних для економіки знань. В той же час дуже важливо зберегти відпрацьовану за багато десятиріч систему роботи, адже без практики ніякі знання не будуть корисні для держави. Наведу такий приклад. Я нещодавно був у Ічні, де були вибухи на військових складах. Так люди мені говорили, що після початку вибухів їх ніхто не попередив про небезпеку. Тобто відпрацьована колись система цивільного захисту населення десь дала збій. Це дуже погано, тому що потрібно розуміти - далеко не все, що робилося колись погане, а в гонитві за закордонними досвідом ми втрачаємо наші надбання у різних галузях, а це неприпустимо ані в освіті, ані інших ділянках державного життя.

Питали студенти і про корупцію в Україні та шляхи боротьби з нею.

- В нас стільки «антикорупційних органів», на які витрачається на рік вісім - дев‘ять мільярдів гривень, але де їх перемоги над корупцією? Ми їх не бачимо і не побачимо, бо це фікція. Основа корупції, і не тільки в Україні - це несправедлива державна система і бідність населення. Ніколи не вдасться подолати корупцію у бідній країні, де діє продажна судова система. Мій план подолання корупції простий - звільнити усіх судів і обрати нових. Тобто, прості громадяни повинні обрати судів. Виборність судів зробить їх підзвітними людям, а не президенту. Потрібно піднімати розмір зарплат, пенсій та стипендій. Чим заможніше живуть люди, тим менший рівень корупції в країні. Людина, яка отримує гідну зарплатню, має нормальні статки, боїться їх втратити, і тому вона не буде вимагати хабарів.

Звісно були питання і про нашу політичну систему, що не дивно, адже ми вступаємо в президентську передвиборчу кампанію.

- Я йду в президенти, тому що знаю як подолати бідність і несправедливість. Країні потрібна не якась там аморфна «канцлерська республіка» чи продовження нинішнього курсу повної залежності від МВФ, яка вже привела Україну на останнє місце в Європі за рівнем життя. Нам треба поновити владну вертикаль. Влада мусить бути жорсткою, але в той же час справедливою. Тільки коли буде поновлена дієздатність влади, ми зможемо розвиватися, в державу прийдуть стратегічні інвестори, а люди перестануть мільйонами виїзджати за кордон на заробітки. Нам не потрібно мати в парламенті стільки депутатів. Я ініціюватиму зменшення кількості народних обранців до 250. Президент повинен бути очильником уряду і тому не треба нам прем’єр-міністра. Сама структура влада повинна бути компактною та працездатною, щоб не було такого стану справ, як ми спостерігаємо зараз, коли не зрозуміло де повноваження президента, де прем’єра, де парламенту, а де компетенція органів місцевого самоврядування. Такий стан справ треба змінити і саме для цього я йду в президенти України.