№889 від 29.11.2018p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
28 листопада спікер парламенту Андрій Парубій підписав закон про дату виборів президента, прийнятий минулого понеділка депутатами Верховної Ради. Тепер вже точно відомо, що ми підемо голосувати 31 березня 2019 року. Що це означає?
Шоу перше – президентське. Вже зрозуміло, що в один тур, як у 2014 році, президентські вибори не пройдуть. Лідера на сьогоднішній день немає (під лідером ми маємо на увазі потенційного кандидата, якого підтримують не менше половини виборців). Всі дані соцопитувань демонструють нову для кандидатів картину - відсоток тих, хто не визначився і тих, хто готовий голосувати не за політиків, а за співаків та шоуменів дуже високий. Це більше третини респондентів. Тобто, за кого в реальності будуть віддавати свої голоси ці люди - не зрозуміло. Це новина для великої української політики, хоча в світі ця тенденція вже спостерігається кілька років. Втома виборців від професійних політиків є і в США, і в Італії, і у низці інших країн. Однак, в наших реаліях ситуація може бути дуже непередбачуваною. Хоча не факт. Подивимось як голосували мешканці нашої області під час двох минулих виборах президента.
Отже, рік 2014
Впевнену перемогу на Рівненщині тоді здобув Петро Порошенко – 55, 46% голосів. Якщо подивитись в цілому, то його результат в Рівненській області був на рівні загальнодержавної підтримки. Другою прийшла у нас в області Юля Тимошенко – з 16,06% голосів. Вона набрала на Рівненщині трохи більше ніж в більшості інших областей.
Вибори 2010 року
Другий тур - Тимошенко – 76,24%. Один з самих високих показників Юлії Володимирівни по областям на тих виборах.
Що означають ці цифри сьогодні? Майже нічого. Вибори 2014 року були позачергові і проходили в ситуації шоку та війни. Той, хто обіцяв мир і процвітання під прапором ЄС, мав усі шанси на перемогу. У другому турі виборів 2010 спрацював регіональний фактор – Захід проголосував за Тимошенко, Схід - за Януковича, головна боротьба точилась за виборців центральних областей. Тоді переміг Янукович, хоча і з мінімальним результатом. Сьогодні фактори, які «робили» вибори 2010 та 2014 вже не працюють. Частина «східного електорату» взагалі не буде голосувати з технічних причин, а фактор шоку від війни давно пройшов. Що ж буде впливати на результати президентської гонки? На думку автора економічні чинники вийдуть на перший план. Економічна криза, яка розпочалась ще у 2013 році нанесла могутній удар по гаманцям простих українців. Хто краще доведе, що саме за його президентства добробут простих людей реально покращиться, той і може претендувати на місце у фіналі. При цьому хто саме це буде, сьогодні неможливо навіть уявити. А це в свою чергу ставить серйозні питання щодо термінів проведення другого туру виборів. Теоретично вони повинні пройти за кілька тижнів після першого. Але в нинішніх умовах це можна говорити лише теоретично.
Шоу друге – парламентське. У 2019 році нас очікує ще один візит до кабінок для голосування. Обиратимемо депутатів Верховної Ради. При цьому за якими правилами не знає ніхто. Скоріше за все збережеться нинішня змішана система, коли половина парламенту йде по спискам партій, половина «по мажоритарці». Враховуючи, той факт, що країна в нас парламентсько – президентська і роль Верховної Ради дуже важлива, битви за кожне депутатське крісло будуть жорстокі. При цьому ситуація тут заплутана, тому що не зрозуміло з якими рейтингами політичні сили прийдуть до фінішу цієї кампанії восени 2019 року.
Шоу третє – місцеві вибори. Осінь 2020 року знову покличе електорат на вибори. Їх результати взагалі неможливо спрогнозувати, адже багато буде залежати від результатів президентських та парламентських перегонів і правил, за якими будуть проводитись місцеві вибори.
Так що найближчі два роки політичними видовищами ми точно будемо забезпечені. Чи буде так само багато «хліба» невідомо…
29.11.2018 | Володимир Конєв |
Рівне-Ракурс №10 від 29.11.2018p. На головну сторінку |