10 найдивовижніших парламентів світу

Після пожежі 1834 року Вестмінстерський палац перебудували за неоготичним проектом Чарльза Баррі та Августуса Велбі П’юджина. Але Новий палац також зазнав значних пошкоджень під час німецьких бомбардувань у 1941-му. Після Другої Світової війни відбулася велика реконструкція Палацу, зокрема Палати громад, під час якої всі члени парламенту і лорди залишили будівлю, а дзвін Біг Бена замовкнув.

Палата громад на подив зовсім невелика за розмірами. Коли всі 650 членів парламенту збираються в залі, розгортається справжня драма британської парламентської демократії.

Будівля парламенту,

Шрі-Ланка, 1979-1982

З відстані мідні дахи парламентського комплексу, розташованого в місті Шрі-Джаяварденепура-Котте – офіційній столиці Шрі-Ланки – нагадує якийсь дивний наметовий табір. Палац побудовано на місці осушеного болота, яке перетворили в штучне озеро та острів.

Палацовий комплекс, який складається із сучасних будівель у тропічному стилі, побудовано за проектом архітектора Джоффрі Бави. Вхід до палацу, зведений над дамбою, по обох боках прикрашає алея із «залізних дерев» з ароматними білими квітами.

Вхід до парламенту відкривають величезні сріблясті двері, а стеля будівлі складається з 20 тисяч алюмінієвих панелей, що переливаються на сонці. Цікаво, що лави в залі парламенту розташовані, як й в британській Палаті громад, навпроти одна одної, що безперечно сприяє веденню палких дебатів.

Будинок національної асамблеї, Бангладеш, 1961-1982

Монументальний і водночас простий – так можна описати мальовничий комплекс споруд у Дацці – столиці Бангладеш. Комплекс ввів в експлуатацію уряд Пакистанської Ісламської Республіки в 1961 році. Десять років по тому після запеклої визвольної війни Східний Пакистан став державою Бангладеш.

Головна будівля комплексу, розташована на штучному озері, хоча й виглядає суцільною, насправді складається з восьми тісно поєднаних блоків з бетону і вапняку. Приміщення всередині – молитовна зала та проходи навколо парламентської зали – мають незвичне освітлення, яке утворюється грою тіней і сонячного проміння.

Восьмикутну залу засідань, крісла в якій розташовані в формі підкови, вінчає параболічний сталевий дах, що нагадує зірку. Архітектор будівлі, американець естонського походження Луїс Кан шукав натхнення для свого монументального творіння в шотландських замках і давніх руїнах класичної Європи.

Палац Парламенту, Румунія, 1984-1997

Це одна з найбільших і найнезграбніших будівель світу. Її велетенський розмір і монументальний дизайн – плід фантазії жорстокого комуністичного диктатора Ніколае Чаушеску і команди сотень архітекторів на чолі з Анкою Петреску, якій на початок будівництва в 1980 році було лише 32 роки.

Над реалізацією цього амбітного проекту в північнокорейському стилі цілодобово працювали 20 000 воєннослужбовців і політичних в’язнів. Щоб звільнити місце для палацу, уряд наказав знести десятки будинків, зокрема церкви, монастирі і синагоги.

За величезними мармуровими стінами палацу - зала Сенату і Палата депутатів, а також музеї, конференц-зала і вісім підземних поверхів, зокрема таємні тунелі для евакуації. Комунізм і режим Чаушеску пав задовго до того, як цей пам’ятник кітчу і політичній зарозумілості було майже повністю завершено в 1997 році.

Шотландський парламент, Великобританія, 1999-2004

Уряд Шотландії зазнав жорсткої критики за те, що вклав стільки коштів у дорогий, амбітний і суперечливий проект каталонського архітектора Енріке Міральєса. Листоподібний силует споруди має втілювати глибоко націоналістичну ідею. Парламентський комплекс оригінально вписується в ландшафт Единбурга, здіймаючись на тлі Старого міста, Скелі Солсбері і гори Трон Артура.

І хоча зовнішня структура будівлі доволі заплутана, цього не можна сказати про залу засідань, чиї скляні стіни щохвилини нагадують парламентаріям, заради чого вони там – заради самої Шотландії.

Рейхстаг, Німеччина, 1884-1894

Створена 1894 року в пишному необарочному стилі архітектором Паулем Валлотом, славетна берлінська будівля була місцем засідання однойменного державного органу – Рейхстагу Німецької імперії і Веймарської республіки в 1919-1933 роках. Незабаром після приходу до влади Гітлера в 1933 році будівлю спалили.

У травні 1945 року Рейхстаг опинився в центрі битви за Берлин радянських військ. В 1960-тих роках у відремонтованій будівлі засідав уряд Німецької Демократичної Республіки. А після масштабної реконструкції в 1990-і під керівництвом англійського архітектора Нормана Фостера Рейхстаг став місцем засідання парламенту об’єднаної Німеччини.

Написи на стінах, зроблені солдатами Червоної Армії, було збережено. Тоді як сьогодні відвідувачі Рейхстага можуть згори скляного купола Фостера подивитись на своїх обранців, покликаних служити своєму народові, а не домінувати над ним.

Будівля парламенту,

Фінляндія, 1926-1931

Хоча Фінляндію справедливо вважають взірцем сучасної демократичної країни, будівля її парламенту в Гельсінкі виглядає доволі авторитарно. Монументальна споруда в строгому класичному стилі, спроектована архітектором Йоганном Зігфрідом, височіє над містом з пагорбу Аракадія.

Фінляндія отримала незалежність від Росії лише 1917 року і, можливо, ця потужна конструкція мала символізувати здобуте почуття політичної влади. Дивним чином інтер’єр будівлі є повною протилежністю її зовнішності. Барвисті стіни і грайливий дизайн виглядають несподівано передовими для свого часу.

Зала парламенту, де 1907 року голосували перші в світі жінки-депутати, має круглу форм, а освітлений зверху простір приміщення прикрашають оголені статуї, що символізують чесноти фінської нації.

Палац уряду, Таранто, Італія, 1930-1934

Коли ми згадуємо архітектуру фашизму або тоталітарної доби, на думку спадають суворі, величезні неокласичні будівлі нацистської Німеччини. Однак, італійська архітектура часів Муссоліні помітно відрізняється від цього стилю. Її головною рисою є еклектичність, а стиль громадських будівель має чіткі риси, як модерну, так і неокласики.

Палац уряду в італійському місті Таранто, спроектований зодчим Армандо Бразіні, нагадує старовину фортецю на березі моря. Будівлю з цегли та каменю, оточену дзвіницями і прикрашену характерними арками, могли звести й 1500 років тому, а не на початку 1930-х.

У легких мармурових стінах палацу засідає рада провінції Таранто. Фашистського уряду вже давно не існує, а славетна будівля Бразіні сьогодні стоїть на варті ліберальної демократії.

Капітолій в Теннессі, США, 1845-1859

Капітолій в Нешвіллі, побудований в стилі неогрецького храму, має нагадувати про давні Афіни – місце походження сучасної демократії. Тим не менш, сама будівля, спроектована архітектором Вільямом Стріклендом демонструє широке використання новітніх технологій і матеріалів, зокрема залізних конструкцій.

Капітолій Стрікленда озирається на Золоту добу античності й водночас дивиться вперед в епоху залізниць і промисловості, яка створить США найпотужнішою країною світу.

Британці з підозрою ставилися до класичного дизайну Капітолію, вважаючи його символом республіканських та революційних настроїв, і тим не менш, на відміну від Стрікленда, вони не використовували рабську працю, коли будували свій Вестмінстерський палац.

Капітолій в Теннессі, дизайн якого вражає своєю простотою, єдиний з-поміж 12 капітоліїв США, будівля якого не прикрашена куполом.

Велика народна зала, Китай, 1958-1959

Для 10-ї річниці Китайської Народної Республіки Китаю комуністична партія видала указ про будівництво 10 «великих будівель». Однією з них, зведеною волонтерами в рекордні 10 місяців до ювілею 1959 року, став Будинок народних зборів.

Здіймаючись над західною частиною площі Тяньаньмень в Пекіні, споруда архітектора Чжана Бо є яскравим прикладом китайського неокласицизму. Загальна площа будівлі більше, ніж у Забороненого міста – імператорського палацу Китаю.

Державний банкетний зал здатний водночас обслужити 5 тисяч відвідувачів, а Велика зала, де зустрічаються народні представники, має 10 тисяч місць. Стеля у вигляді хмари в центрі прикрашена гігантською червоною зіркою.