Які таємниці приховують від нас єгипетські піраміди

Потаємні кімнати: хтось там ходить

Зовсім недавно вчені виявили, що в піраміді Хеопса є не тільки вентиляційні шахти, а й потаємні кімнати, пробратися до яких людині неможливо. Вони кажуть, що вся піраміда Хеопса, висота якої 138 метрів, пронизана чотирма вузькими похилими ходами з перетином 20 сантиметрів, які вважали вентиляцією. Проте доведено, що дві шахти з гробниці фараона виходять назовні. Але навіщо запечатаній гробниці вентиляція? Не кажучи вже про те, що похилі шахти ускладнювали будівництво.

Ще одна загадка: дві шахти, які нібито мали бути вентиляцією для гробниці дружини фараона, не лише не виходять на поверхню, а й навіть не доходять до самої гробниці. Тобто це були запечатані ходи. Оскільки шахти дуже вузькі й тягнуться досить далеко, відповісти на запитання, що там всередині, вдалося тільки 1990 року. Спеціально зібраний робот проповз шахтою 63 метри і виявив перед собою кам’яні дверцята з двома металевими шпильками-ручками, які відчинити не зміг. У 2002 році інший робот дістався до дверцят, просвердлив отвір, просунув туди камеру і побачив, що за дверцятами на відстані 20 сантиметрів ще одні такі ж. До других дверцят свердла вже не вистачило.

Ще через дев’ять років спорудили робота-джедая, він дійшов до того ж місця і прискіпливіше розглянув кімнатку між двома дверцятами: на підлозі сфотографував таємничі ієрогліфи. Спеціальна рухома камера показала дверцята зі зворотного боку - вони були добре відшліфовані й мали декоративні петельки. Дверцятами, отже, хтось користувався. Але найдивніше, що не всі знімки, які зробив робот, опубліковано. Наприклад, не відомо що зображено на стелі. І чому робот не проник за другу стіну. Мало того, з якихось причин на правій стіні потаємної кімнати через дев’ять років з’явилися дві поздовжні подряпини, а на верхній стіні (стелі) - глибший проріз, ніби в неї впиралися. Це залишилося загадкою.

Скільки років пірамідам Єгипту?

Наука досі не визначила точної дати будівництва єгипетських пірамід - вчені розходяться навіть не на століття, а на тисячоліття. За традиційною версією, піраміди стоять уже 4,5 тисячі років. Такий вік визначили радіовуглецевим методом. При цьому вчені знайшли багато дивного, тож питання про вік пірамід залишилися відкритими.

Наприклад, вважають, що знаменитого Сфінкса збудовано за фараона Хеопса в 25 ст. до н.е. Але 150 років тому в Гізі знайшли так звану інвентарну стелу, на якій написано, що Хеопс лише звелів реставрувати сфінкса.

У 1990-х роках доведено, що борозни на тілі сфінкса - це сліди дощової ерозії. Однак дощів, які це могли зробити, в Єгипті не було щонайменше 8 тисяч років. Найцікавіше, що відразу після оприлюднення цього факту єгипетська влада організувала термінову реставрацію сфінкса. І всі сліди ерозії були або заховані, або знищені.

Гробниця Тутанхамона і його прокляття

Знайдена в 1922 році завдяки Говардові Картеру, вона понад 3 тисячі років зберігала свої таємниці. У стародавні часи в гробницю двічі проникали невідомі, але її не було розграбовано. Уже на першій стадії дослідження з’явилася легенда про прокляття фараона, коли Говард Картер знайшов глиняну табличку в гробниці, яка свідчила, що над кожним, хто порушить спокій фараона, смерть розкине свої крила. Розмови про прокляття з’явилися після того, як 5 квітня 1923 року від банального укусу комара помер керівник експедиції лорд Карнарвон. Потім сталися інші загадкові випадки смерті. До 1930 року, через сім років після відкриття, з усіх свідків живим залишився тільки Говард Картер. Досі точаться суперечки про те, чи випадковий цей ланцюг смертей, чи є зв’язок між ними.

У науковому середовищі на противагу магічному поясненню прокляття спробували логічно обгрунтувати причини масової загибелі людей, що побували в усипальниці і мали справу з муміями. Ланцюг загадкових смертей виправдали дією невідомих отрут, з якими мимоволі зіткнулися вчені. Ця версія каже, що стародавні єгипетські жерці могли залишити отруйні речовини на стінах або саркофазі. Але науково це не доведено.

Геометрична унікальність піраміди Хеопса

Ще в XIX столітті з’явилося припущення про унікальність піраміди Хеопса, мовляв, її збудовано з волі прибульців з інших, досконаліших світів. Адже після вимірювання піраміди Хеопса виявилося, що периметр, поділений на подвійну висоту, дає точне число Пі з точністю до 0,00001.

Цікаво, що священна міра довжини Єгипту, тобто пірамідальний дюйм, є одною мільярдною частиною орбіти Землі, пройденою нею за 24 години. За дивним збігом пірамідальний дюйм дорівнює англійському дюйму, таємницю походження якого поки що теж не розкрито. Діагональ піраміди має абсолютно точний напрямок по меридіану. Причому напрямок на теоретичний північний полюс був точнішим, ніж той, якого домоглися при будівництві Паризької обсерваторії. Як іще можна пояснити таку повноту знань стародавніх єгиптян і точність їхніх вимірів?

Монолітні кам’яні блоки піраміди

Учені припускають, що єгипетські піраміди були складені з монолітних кам’яних блоків. Нібито тисячі рабів працювали в каменоломнях, витесуючи моноліти вагою від 2,5 до 15 тонн, а потім на санях тягнули їх до місця будови, де за допомогою хитромудрих підйомних машин 15-тонні блоки витягали на висоту багатьох десятків метрів.

Але учені так і не дали однозначної відповіді, яким чином єгиптяни перетягували ці надважкі блоки на дуже великі відстані. Крім того, давно помічено, що в піраміді Хеопса в деяких місцях товщина швів, які спершу здаються простими подряпинами, дорівнює приблизно половині міліметра. Уявляєте, скільки зусиль знадобилося для такого підганяння блоків, що важили десятки тонн? Жодних зрозумілих пояснень цьому єгиптологи дати не можуть.

Професор Бернського університету Йосип Давидович висунув гіпотезу про те, що піраміди могли бути виготовлені з бетону, адже поверхня блоку покрита дрібною сіткою. На думку Давидовича це слід циновки, яка була накладена на внутрішню поверхню ящика опалубки. Версія з бетоном пояснювала і те, як у конструкції піраміди опинилися блоки вагою 70 тонн і чому між блоками немає щілин. Якщо верхній блок робили з бетону на місці, між ним і нижнім блоком щілин не залишалося. Але ця теорія теж не бездоганна, бо геологи і палеонтологи, які вивчали склад і структуру блоків пірамід, відзначали, що блоки - це оброблені брили природних осадових відкладень.

ТУТАНХАМОН-ПЛАНЕРИСТ: саккарська загадка

У 1898 р. в одній з гробниць неподалік від єгипетського селища Саккара (поруч з нею розташований найдавніший некрополь столиці Стародавнього Царства – Мемфіса) відшукався непримітний на перший погляд предмет – пташка з розправленими, ніби в польоті, крилами. Дерев’яна фігурка довжиною 14 см була потертою і тільки в деяких місцях на ній збереглися залишки фарби. Зараз важко сказати – чи то пташку з якихось причин не дофарбували, чи то фарба просто облізла. Знахідка датована II ст. до н .. – це епоха, коли Єгипет втратив самостійність і, побувавши під владою персів, виявився завойованим Олександром Македонським.

МАЙЖЕ ЛІТАК. Фігурка потрапила в Каїрський музей і пролежала там в запасниках до 1969 р., поки не потрапила на очі якомусь пану Халілю Мессіха. У незліченних публікаціях на тему «Саккарської пташки» гуляє визначення «учений Мессіха». Але це не зовсім так: реальний Халіл Мессіха – лікар за фахом і єгиптолог за покликом душі. А ось його родич, за щасливим збігом обставин, був авіаінженером і повітроплавцем. Він і звернув увагу на деякі нюанси фігурки. Наприклад, на вертикальне розташування елементів хвостового пір’я, яке характерно для літаків і планерів (у птахів, як відомо, хвіст горизонтальний). У дерев’яної пташки, як і у літальних апаратів, не було лапок. Насторожили крила – вони мали літаковий профіль, який не зустрічається у птахів. Брати випробували пташку в аеродинамічній трубі – виявилося, що вона має всі властивості хорошого планера. Для чистоти експерименту дослідники побудували модель фігурки більшого розміру і запустили в повітря. Вона показала непогану вантажопідйомність і швидкість.

ФАРАОН-АВІАТОР. Публікація результатів випробувань викликала фурор. Які тільки версії не з’являлися. Халіль Мессіха, наприклад, допускав можливість того, що єгиптяни вміли підніматися в повітря задовго до Монгольф’є, братів Райт або Можайського. Ентузіаст зазначав: «Єгиптяни часто робили зменшені моделі того, що оточувало їх у повсякденному житті, і поміщали їх в могили – це колісниці, човни, фігурки тварин. Чому б не припустити, що десь під пісками лежать уламки повнорозмірного планера епохи фараонів?».

Опоненти ж вважали, що, швидше за все, мова йде про дитячу іграшку або флюгер. Їх могли кріпити на кораблях фараонів для визначення напрямку вітру.

Німецький історик Уільям Дейч взагалі заявив, що фараон Тутанхамон загинув в ... авіакатастрофі. Нібито детальне дослідження мумій говорить про те, що Тутанхамон (та інші фараони) на момент загибелі мав численні переломи і травми, а це – пряме свідчення смерті після падіння з висоти. Висновок вченого: фараон розбився на літальному апараті. «Метр» робить приголомшливий висновок: повітроплавання з долини Нілу поширилося в Тибет, Індію, Мексику, Малу Азію, Китай і Гватемалу. Правда, про самого історика Вільяма Дейча немає ніякої інформації – тільки посилання на праці про Тутанхамона, який розбився. Одним словом, персонаж сумнівний.