Петро Порошенко: «Переконаний - вже цього року кожен українець відчує покращення свого життя»

Шлях України

- Вже п?ять років ми йдемо своїм шляхом. Це непростий шлях, але Україна його обрала, і всі ми спільно, долаючи труднощі, йдемо до європейського співтовариства цивілізованих заможних країн. У нас є чіткий план, який дасть змогу за наступні п?ять років впритул наблизитись до членства в ЄС та отримати план дій, необхідний для вступу України до НАТО. Це реально, адже за минулу «п’ятирічку» нам, українцям, вдалося багато. Сьогодні страшно згадувати, якою була наша армія в 2014 році. Роздягнена, роззута, погано нагодована із старою радянською зброєю. Давайте пригадаємо, як наші захисники їхали на фронт у бій на шкільних автобусах. Це було. Тоді - п?ять років назад - ми розпочали відродження Українського війська навіть не з нуля, а з мінусу. Під час війни з жорстоким, сильним ворогом нам вдалося створити одну з найбільш потужних армій на Європейському континенті, і сьогодні до нас приїздять військові фахівці з інших країн повчитись, як треба воювати з Росією і це факт. Тоді, в 2014 році нам говорили - «у вас нічого не вийде». Вийшло, і це заслуга усього українського народу. Волонтери збирали одяг, взуття, продукти купували спорядження. Сьогодні, завдяки тому, що держава зміцнилась, наші захисники мають вдосталь необхідного спорядження і зброї, тому що російські дивізії, які стоять біля наших кордонів, нікуди не зникли. Про це теж треба пам?ятати і після нашої зустрічі я поїду на випробування перших українських ударних безпілотників, бо гібридна війна триває, і сьогодні знову на фронті загинув український боєць. Усього ж 2995 захисників України віддали життя за те, щоб ми мали змогу працювати і жити в незалежній державі. Серед них багато мешканців Рівненщини. Тому так важливо продовжити йти нашим шляхом до ЄС та НАТО і не зрадити пам?ять цих героїв. Путін хоче зірвати вибори в Україні. Чого хочемо ми? Ми хочемо чесних виборів і чесного підрахунку голосів.

Українська мрія

- Не треба боятися мріяти і ставити перед собою великі завдання. Коли ми в 2014 році розпочали реформу по децентралізації, мало хто вірив в її успіх. Занадто сильним був центр і слабкими органи місцевого самоврядування. Все вирішувалось в столиці. Реально органи місцевого самоврядування не мали фінансового ресурсу самостійно вирішувати проблеми своїх громад. Жорстка централізація, яка панувала в Україні до 2014 року, фактично вбивала саму суть місцевого самоврядування, тому що без грошей неможливо працювати. Фактично міськвиконкоми та сільради перетворювались на такі собі каси із виплати зарплат бюджетникам. Коли п’ятнадцять років тому я очолював бюджетний комітет Верховної Ради, то з усього бюджету частка місцевих бюджетів складала лише 30%. Сьогодні цей показник вже сягнув 51%. Хочу запевнити що і далі частка місцевих бюджетів буде зростати. Чому це потрібно? Не знають столичні чиновники, де потрібно на Рівненщині будувати школу, а де відремонтувати дитячий садочок. Це знають обрані людьми представники місцевого самоврядування. Тому максимально багато коштів потрібно залишати на місцях. Як показав досвід останніх п?яти років - це правильна позиція. Нарешті, за кошти місцевих бюджетів міста і села отримали можливість реально втілювати в життя проекти, про які вони раніше тільки могли мріяти. Якщо в 2013 році бюджети розвитку органів місцевого самоврядування складали лише п?ятсот мільйонів гривень, то в 2019 році - це вже тридцять три мільярди гривень. Це реальність і сьогодні ми маємо не якісь крапкові перемоги, а справжній розквіт системи місцевого самоврядування. Так, це процес не простий, і не всі населенні пункти створили ОТГ, але там, де вони є і працюють, люди живуть краще, і проблеми вирішуються швидше. Взагалі, моя мрія- це Україна – країна без периферії. Кожне наше місто, містечко чи село є неповторним, вони мають свою «родзинку». Потрібно створювати такі умови життя, щоб в нас не було різниці у якості життя в різних населених пунктах. Цей процес вже йде. Органи місцевого самоврядування почали активно працювати з великими світовими фінансовими інституціями і залучають значні кошти для впровадження потрібних для їх мешканців інфраструктурних проектів. Потрібно, щоб в кожному ОТГ були якісні дороги, новітня школа, амбулаторія, у населених пунктах, де проживає більше трьох тисяч людей - централізоване водопостачання. Це все непросто зробити, але ж ми робимо. Так що потрібно ставити перед собою великі завдання, навіть коли здається, що їх неможливо виконати. Це лише на першій погляд, але якщо працювати кожен день, то навіть найбільш амбітні завдання стануть реальністю. Візьмемо сільську медицину. Так, це складна галузь, але наскільки вона потрібна людям! Наприклад, на Рівненщині більша частина населення живе в селах. Їм потрібні якісні медичні послуги? Безумовно. Як це зробити? Треба побудувати та відремонтувати сільські амбулаторії, надати для медиків, які працюють у сільській місцевості, новітнє обладнання для того, щоб вони мали змогу якісно надавати первинні медичні послуги і, саме головне, мали доступ до телемедицини. Щоб не потрібно було людині їхати до великого міста на консультацію до спеціаліста, а вже в амбулаторії за допомогою телемедицини вона отримала консультацію і консультацію фахову, а за необхідності - на транспорті амбулаторії була доставлена до профільного лікувального закладу. Така сільська медицина потрібна людям. Хочу сказати, що це не мрія, а чіткий план роботи, і вже на Рівненщині будується тридцять чотири новітні амбулаторії, де буде і телемедицина і необхідне обладнання, власний транспорт та навіть житло для лікаря.

Про подолання

бідності

- Україна веде війну і це важко для країни. Однак, на війну та Путіна не можна списувати усі проблеми нашої держави. У нас є ще один ворог – це бідність. На жаль, дуже багато українців ще живуть погано. Дуже важливо сьогодні подолати цього ворога. Це важко, але можливо. Збільшується розмір мінімальної оплати праці. Досить швидкими темпами зростає середня зарплатня по Україні. Я говорю усім бізнесменам – хочете, щоб українці не їхали за кордон працювати - піднімайте зарплати своїм працівникам. Іншого шляху немає. Держава в свою чергу повинна дбати про пенсіонерів. Так, з першого березня сімдесят тисяч пенсіонерів, що проживають на Рівненщині, отримали індексацію в сумі однієї тисячі гривень, а шістдесят тисяч пенсіонерів вашої області, які мають мінімальну пенсію, в березні матимуть компенсацію в 1205 гривень і стільки ж в квітні. Почались виплати субсидій «живими грошима». Тобто люди мають стимул економити та, що важливіше, отримали можливість зекономлені гроші витрачати на власні потреби. Я переконаний - в нинішньому році кожен українець відчує покращення свого життя!