Зеленський: проти всього, за ніщо

Тарас Кузьо

Феномен Зеленського варто розглядати не як голосування за Зеленського чи проти Порошенка, а проти всіх українських політиків, які в різні часи займали чільні посади в державі – Тимошенко, Гриценка, Ляшка, Порошенка, Вілкула, Бойка.

Це голосування за принципом «ідіть ви всі».

Це означає, що для таких виборців немає значення, чи Зеленський просто «пуста оболонка» (а він таким і є) і чи є в нього програма (а в нього її немає). Для них важливо, що Зеленський б’є представників істеблішменту в їхні вразливі місця.

Однак у цьому всьому немало іронії.

По-перше, попри те, що Порошенко – найкращий президент в історії Україні, він здобув невелику підтримку в першому турі голосування. Під час його правління було впроваджено економічні реформи, закрито багато корупційних схем, створено нові антикорупційні інституції, запущено децентралізацію, популяризовано українську ідентичність, досягнуто православної автокефалії, здійснено декомунізацію, поглиблено співпрацю з НАТО, налагоджено стратегічну співпрацю України зі США (зокрема шляхом постачання американської зброї в Україну), запроваджено західні санкції проти Росії, підписано Угоду про асоціацію з ЄС, отримано безвізовий режим, знищено російську м’яку силу в Україні, збудовано армію та відновлено військово-промисловий комплекс.

Це немалі здобутки!

Зрозуміло, що в певних сферах досягнень помітно бракує – наприклад, у царині правосуддя (або, радше, встановлення справедливості).

Попереду нас чекає подвійна загроза.

По-перше, ми можемо отримати недосвідченого й наївного українського президента та головнокомандувача, якому безжалісний російський президент виявиться не по зубах.

По-друге, нам загрожує президент, який швидко зневіриться у своїй здатності добиватися підтримки своїх рішень у парламенті, де йому бракуватиме лояльних депутатів. Навіть після парламентських виборів у жовтні він не матиме парламентської більшості.

Обрання недосвідченого головнокомандувача в часи, коли Україна воює з Росією, разом із поверненням політичної нестабільності часів Ющенка стане справжнім бальзамом для російських націоналістів у Москві. Для них перемога Зеленського стане підтвердженням того, що Україна – «фейкова» держава.