Ляшко категорично проти продажу землі іноземцям

Наприкінці квітня один з радників команди Зеленського, екс-міністр економіки Айварас Абромавичус, під час конференції Європейської бізнес-асоціації заявив, що ринок землі має бути відкритим:

«Позиція така сама, як і у всіх нормальних людей – команда за відкриття ринку землі», – зауважив він.

На думку радника президента, для популяризації цієї ідеї слід проводити зустрічі з аграріями і обговорювати питання відкриття ринку, оскільки в кожного з учасників «своє бачення».

Позицію радника підтримав і голова президентської партії «Слуга народу»:

«Відкривати ринок землі, звісно, потрібно. Чому? Тому що це фактично обмеження прав власників на використання їх власності», – заявив Дмитро Разумков.

Лобісти відкритого ринку в якості аргументів часто-густо звертаються до європейського досвіду, мовляв, у Європі земля давно перебуває у вільному обігу, і кожен може вільно продати належний йому пай.

Насправді ж, це лише частина правди. Земля справді частково знаходиться в обігу, однак існують серйозні заборони на її продаж іноземцям, а якщо це і дозволено, то за прискіпливої уваги з боку держави.

Змінювати цільове призначення, штучно роздувати земельні банки або виснажувати ґрунти – суворо заборонено. Європа думає насамперед про екологію, зайнятість і розвиток дрібних сімейних ферм.

Розмір середнього сільськогосподарського господарства в Італії – 9 гектарів, у Польщі – 8, в Іспанії – 20 гектарів.

Чи не єдиний політик в Україні, який запропонував європейську модель господарювання на землі – Олег Ляшко. Він виступив з різкою критикою ініціатив нової влади щодо продажу землі:

«Зеленський сьогодні продовжує ту ж політику, яку проводив Порошенко, –хоче продати землю. Пояснюючи це тим, що цього вимагає меморандум з МВФ. Замість того, щоб переглянути меморандум, змінити державну політику і дати дотації нашим фермерам, влада хоче забрати в них землю. Я хочу попередити українців: наступні парламентські вибори – це бій за землю», – заявив Ляшко з трибуни Верховної Ради.

Справді, якщо простежити за логікою дій Радикальної партії, то вона виступає чи не єдиним захисником селянства і дрібних фермерських господарств. В арсеналі «радикалів» – і зміни до Конституції, які мають закріпити фермерство як основу аграрного устрою, і законопроект «Рейдерству стоп», який унеможливлює крадіжки земельних ділянок, а також численні ініціативи з підтримки дрібних і приватних с/г виробників: збільшення дотацій на утримання корів, заборона ввозу пальмової олії, компенсації за придбання с/г техніки тощо.

«Нещодавно я зустрічався із земляками Володимиром і Світланою на Луганщині, в яких 12 корів, та з родиною Тетяни Сагайдак, у якої 6 корів. Я привіз цим родинам по доїльному апарату, але я не можу подарувати їх кожній сім’ї – це має бути політика підтримки сільгоспвиробників. А саме: дотації 5000 гривень за корову, компенсації за придбання техніки вітчизняного виробництва, пільгові кредити для фермерів, заборона пальмової олії і підвищення закупівельної ціни на молоко», – заявив Олег Ляшко у Верховній Раді.

Звісно, питання продажу землі – дискусійне. Соціологічні дослідження показують, що більшість населення все ж проти скасування мораторію та запуску вільного ринку. Якби референдум відбувався сьогодні, проти вільного ринку землі за різними оцінками проголосували б від 60 до 75%.

Референдуму поки немає, однак парламентські вибори вже не за горами, і тут важко не погодитись з Олегом Ляшком. Вони справді стануть «битвою за землю».

Для нашої, переважно аграрної області, питання землі, її майбутнього, є особливо актуальним. Тому ми попросили прокоментувати можливий продаж земель сільськогосподарського призначення керівника обласної організації Радикальної партії Олега Ляшка, депутата обласної ради Оксану Лозову:

- Я повністю підтримую нашого Лідера і його позицію, щодо недопустимості продажу української землі іноземцям. Навіть сьогодні, коли мораторій на продаж діє, ми бачимо, як себе ведуть великі агрохолдинги, більшість з яких в різний спосіб контролюються іноземними структурами. Вони вирощують здебільшого технічні культури, які вимагають мінімуму затрат, такі як соя та ріпак. При цьому традиційні для Рівненщини галузі сільського господарства вирощування цукрового буряку, овочів та тваринництво занепадають. Згадаймо скільки ще не так давно в області було цукропереробних заводів, овочесушильних підприємств, молокозаводів. Їх вже майже немає, бо немає сировини, того самого цукрового буряку, овочів, фруктів та молока. Великим агрокорпораціям це не цікаво. Їм потрібні надприбутки вже сьогодні, і вони травлять нашу землю ядохімікатами, їх техніка руйнує сільські дороги. Вони не дбають про розвиток переробної промисловості. Ми категорично проти такого підходу до використання української землі. На мою думку, треба стимулювати українських фермерів відроджувати вітчизняне сільське господарство і створювати в селах та невеличких містечках виробництва готових продуктів з нашої сировини, тоді українські села стануть заможними, а молодь не буде їхати на заробітки у великі міста та за кордон.