Як Україна освоює космос

"Зеніт-2" - базова двоступенева ракета-носій середнього класу сімейства "Зеніт", куди входять "Зеніт-2", "Зеніт-3SL", "Зеніт-2SLБ", "Зеніт-3SLБ" і "Зеніт-3SLБФ". Ракета була розроблена ще в Радянському Союзі і модифікована в КБ "Південне" після здобуття Україною незалежності. До недавнього часу експорт ракет-носіїв в Росію забезпечував 80% доходів "Південмашу". Перший запуск ракети відбувся 21 червня 1985 року всього ж було скоєно понад 80 запусків. У зв'язку з розривом контракту з єдиним покупцем ракети - Росією виробництво "Зеніт-2" з 2015 р призупинено.

Як і "Зеніт", ракета "Циклон" була розробила при Радянському Союзі в 1960-х. "Циклон" призначений для виведення космічних апаратів масою до 4 т на висоту від 150 до 10 000 км. Всі двигуни ракети-носія працюють на рідкому паливі.

У 1995-му саме "Циклон" вивів на орбіту перший український супутник "Січ-1". Останній запуск ракети відбувся в 2010 р, після цього був розроблений покращений варіант ракети - "Циклон-4", який планувалося запустити з бразильського космодрому. Програма була згорнута, на цьому проекті Україна втратила близько $ 800 млн.

Ракета-носій "Дніпро" була побудована на базі легендарної балістичної ракети "Сатана" (РС-20) в 1999 р Найпотужніші в світі ядерні ракети були переобладнані в мирні ракети-носії і в подальшому неодноразово використовувалися для комерційних запусків. "Дніпро" створений спільними зусиллями російських і українських підприємств, з 1999 р було виконано 22 пуску і виведено на орбіту понад 140 космічних апаратів двох десятків країн. Останній пуск відбувся 26 березня 2015 го. У липні цього року РФ заявила про плани відмовитися від співпраці з Україною в цьому проекті. У Путіна збираються перейменувати носій в "Байкал" і запускати власними силами.

Перший український супутник "Січ-1" був запущений в 1995 р з космодрому "Плесецьк" в Росії за допомогою ракети-носія "Циклон-3". Основний його місією було спостереження за поверхнею планети, вивчення іоносфери і магнітосфери. Апарат пробув на орбіті до 2001 року, а в 2004-му на орбіту було виведено поліпшена версія супутника "Січ-1М".

Одним із завдань "Січ-1М" стало забезпечення експерименту "Варіант" - дослідження структури електромагнітних полів і струмів в іоносферній плазмі, провісників землетрусів. Це був перший і на сьогодні єдиний міжнародний науковий проект, реалізований ДКАУ. У ньому також взяли участь Росія, Польща, Франція і Великобританія.

Сьогодні і в українців з'явився привід для гордості - американсько-українська космічна компанія заснована українцем Максом Поляковим https://zik.ua/ru/news/2019/06/11/kak_maks_polyakov_yz_zaporozhya_y_noosphere_ventures_rabotayut_s_nasa_y_big_1590729 поставила собі завдання - досягти Місяця.

На супутнику був встановлений комплекс дослідницької апаратури для дослідження атмосфери Землі і Світового океану, моніторингу гідрологічної та льодової обстановки, рослинних і грунтових покривів суші. Супутник працював до 15 квітня 2006 р а на заміну йому в 2011 р прийшов апарат "Січ-2". Він пропрацював два роки замість запланованих п'яти - в грудні 2012-го зв'язок із супутником перервалася через припинення енергопостачання. У період з 2016-го по 2022-й ДКАУ планує вивести на орбіту ще шість космічних апаратів: "Либідь", "Либідь-2", "Січ-2-1", "Січ-2М", "Січ-3" і "Іоносат".

Українсько-російський космічний апарат "Океан-О" був виведений на орбіту з "Байконура" в 1999-му. Робота над створенням супутника тривала майже десять років через зволікання з російської сторони. "Океан-О" був призначений для зондування Землі та Світового океану в оптичному, інфрачервоному і мікрохвильовому діапазонах спектру, а також для збору і передачі інформації з морських, льодових і наземних платформ. "Космічна лабораторія" повинна була допомагати в пошуках родовищ нафти і газу, складанні морських прогнозів, визначення перспективних для рибного промислу районів Світового океану, забезпеченні безпеки судноводіння і виборі оптимальних маршрутів судів та багато іншого. Апарат функціонував два роки. За цей час він здійснив понад 1000 сеансів передачі інформації.

Космічний апарат формату CubeSat (надмалих супутників) POLYITAN-1 був створений студентами і викладачами київського політехнічного інституту в кооперації з українськими радіоаматорами. Активна розробка почалася в 2009 році, тривала п'ять років і обійшлася ентузіастам приблизно в $ 50 тис. 19 червня 2014 р супутник був виведений на орбіту за допомогою ракети-носія "Дніпро" і, за прогнозами, пробуде в космосі як мінімум до 2019-го. Розміри супутника складають скромні 10х10х10 см, а маса - всього лише 1 кг. Апарат складається з чотирьох модулів-підсистем: енергозабезпечення, радіолінії, управління і корисного навантаження, а його основні завдання - відпрацювання технологічних режимів польоту, перевірка енергетики розроблених в університеті сонячних джерел живлення. На сьогодні POLYITAN-1 - єдиний належить Україні апарат в космічному просторі.