Чарльз Менсон - вбивця, що став символом поп-культури

Минуло рівно 50 років з моменту жахливого вбивства актриси Шерон Тейт, її друзів та сім’ї ЛаБіанка. Особистість вбивці все ще розбурхує світ. Ким був Чарльз Менсон - вбивцею чи творцем, борцем проти системи чи її жертвою, музикантом, пророком чи просто людиною, якій не вистачало любові?

Кетлін Меддокс зростала в суворій пуританської сім’ї. У 15 років вона втекла з дому, а 12 листопада 1934, коли їй було 16, народила майбутню ікону поп-культури - Чарльза Меддокса. Свого біологічного батька Чарльз не знав, а прізвище «Менсон» він отримав від іншого чоловіка, з яким Кетлін почала жити незабаром після народження сина.

Кетлін майже одразу віддала сина нянькам. Коли Чарльзу було п’ять років, вона разом з братом спробувала пограбувати станцію техобслуговування і отримала за це п’ятирічний тюремний строк. Маленького Чарльза відправили до побожної бабусі, а незабаром після цього - до тітки. Так за іронією долі він потрапив у місце, звідки втекла його мама.

Після затишної, але суворої атмосфери бабусиної хати, Чарльз вперше потрапив у світ насильства. Розбещеність дитини не вписувалася в уявлення чоловіка тітки Білла про те, яким має бути чоловік. Він забороняв хлопчикові боятися інших хлопців і плакати, і погрожував, що буде поводитися з Чарльзом, як із дівчинкою. Так він зрештою і зробив - перший день у школі Чарльз провів у жіночому одязі. Діти почали його цькувати, і він поліз у бійку, один проти всіх.

У сім років Чарльз Менсон вперше зустрівся з представником закону. Це був шериф, якого викликали батьки сусідських дітей через те, що хлопчик зібрав їхні красиві іграшки, подаровані на Різдво, і спалив. Діти хвалилися ними перед Менсоном, якому бабуся на Різдво подарувала гребінець.

Кетлін була звільнена достроково у 1942 році й забрала сина собі. На кілька років його життя перетворилися на подорож від мотеля до мотеля. Коли Чарльзу було 12, мама через суд домоглася соціальної опіки над сином, бо він не подобався її коханцю. Суд призначив Менсона у релігійну школу для хлопчиків.

Сам Менсон казав, що школа загартувала його і навчила приховувати свої почуття, оскільки ними можуть скористатися. Уже тоді, у 12 років, він бачив, як інших хлопчиків схиляли до гомосексуальних актів. Через 10 місяців Менсон втік з притулку до матері, але вона здала його назад на наступний день.

У 12 років Чарльз Менсон остаточно тікає з інтернату. Спить під мостами, знайомиться з волоцюгами, живе на вулицях, краде. Одного разу у пошуках їжі він заліз до бакалійної лавки і знайшов коробку, в якій лежало близько 100 доларів. Але поліція схопила його, коли Чарльз вкрав велосипед.

Його відправили у виправний центр для підлітків, але він втік звідти на наступний день. Менсона знову призначили в релігійний заклад для хлопчиків, але він з ще одним волоцюгою Блекі Нільсеном викрав машину і поїхав в інший штат - до дядька Нільсена, ветерана війни та грабіжника. Худі хлопчики відмінно пролазили в кватирки і відкривали каси. Але їх вистачило на три пограбування. Так Менсон потрапив у виправну колонію в 13 років.

У колонії Менсон довго був жертвою гомосексуального й фізичного насильства, садизму з боку «викладачів» і таких самих малолітніх злочинців.

Чарльз Менсон провів у цьому середовищі три роки і 18 разів намагався втекти. У 16 років він останній раз утік звідти. Жебракував, грабував заправні станції - як і його мати колись. Його зловили й відправили до Національної виправної школи, де він пробув до свого повноліття.

Менсон був неписьменним, але при цьому його IQ становив 109 пунктів - вище середнього рівня, пишуть федеральні звіти того часу.

Він зумів пристосуватися до терапії й перехитрити першого психіатра, щоб вийти на свободу. Тітка Менсона хотіла забрати племінника, дати йому житло і роботу, але за місяць до слухань про звільнення Менсон приставив бритву до горла іншого учня і зґвалтував його. Пізніше він говорив, що це було за бажанням самого учня.

Знову переведення в інший виправний заклад. Знову бойкот. Але коли Менсону виповнилося 19, його бунт раптово припинився. Він пішов на співпрацю з викладачами, перестав порушувати дисципліну, почав вчитися і навіть отримав похвальну грамоту. Восьмого травня 1954 року він отримав довгоочікуване звільнення.

Чарльз Менсон зі своєю дружиною

Після виходу на свободу Менсон одружився, влаштувався на роботу. Іноді бив свою дружину, але вона занадто його любила, щоб говорити комусь про це. Однак незабаром він знову почав викрадати автомобілі. Знову в’язниця. Дружина його кидає. Знову свобода. Заняття сутенерством. Менсон примудряється зваблювати дівчат і вражаюче маніпулює людьми. Так, йому світив строк за підробку чека, але черговий суддя відпустив його на свободу з 10-річним умовним терміном на прохання закоханої в Менсона повії.

Менсон лишався вірним собі й продовжував робити що хотів. Він продовжував кочувати від в’язниці до в’язниці. Там Менсон захоплюється саєнтологією і гітарою. Незабаром він полюбив The Beatles.

У 1966 році Менсона в черговий раз звільняють. У день, коли він мав вийти на свободу, Чарльз Менсон просить залишити його у в’язниці.

Йому відмовили.

Чарльз Менсон перебирається у Сан-Франциско, в район Хейт-Ешбері, який був центром руху «дітей квітів» - хіпі. Новий світ виявився для Менсона раєм, з яким він не знав, що робити. 1967 рік. Старий світ суворих правил і заборон зникав. У новому було забагато можливостей.

Сексуальна революція наближалася. Розквіт культури хіпі та протести проти вступу США у в’єтнамську війну. Буддизм входить в моду, як і безліч інших філософсько-релігійних течій і пророків типу Рона Хаббарда і саєнтології. Секс, наркотики, рок-н-рол.

Тоді ж Менсон почав усвідомлювати свій вплив. Сексуальна розкутість того часу, дух свободи і його талант до маніпуляцій дали свої плоди. Менсон швидко завойовував довіру - настільки швидко, що перші зустрічні дівчата пускали його, волоцюгу й колишнього в’язня, жити до себе і добровільно займалися з ним сексом. Молоді хлопці та дівчата рвали усталені порядки, перебували в постійному пошуку себе. І Менсон цим користувався.

Чарльз Менсон перетворився на «ловця душ». Він підбирав тих, кого суспільство викинуло на задвірки, і давав їм духовну поживу, щось нове, що відповідало часу. Він був переконливим. Навколо нього почали збиратися люди. Але крім віри в себе і метафізики, Менсон давав їм те, чого сам був позбавлений і чого позбулися юні бунтарі й бунтарки - сім’ю.

Все почалося з мікрофургона. Він став першим будинком для майбутньої «сім’ї Менсона». Чарльз їздив по країні разом з кількома дівчатами, постійно думав про музику і те, де знайти студію для запису своїх пісень.

Кількість послідовників Менсона зростала, великій родині потрібно було десь жити. Так, через одну з дівчат Менсон вийшов на ранчо Спан в околицях Голлівуду. Раніше на ньому знімалися вестерни. Менсон переконав власника в тому, щоб він впустив «сім’ю» жити на ранчо. Так 18 осіб (14 дівчат, 4 хлопця) знайшли свій дім і повністю віддалися задоволенням і свободі - наркотикам і сексу.

Менсон випадково познайомився з барабанщиком зіркового гурту The Beach Boys Деннісом Вілсоном. Вони подружилися. В будинку Вілсона зупинялися члени «сім’ї», він іноді давав їм гроші. Чарльз Менсон нарешті отримав шанс реалізувати себе як музикант завдяки зв’язкам Уїлсона.

Вілсон познайомив Менсона з Террі Мелчером - власником звукозаписної студії. Йому сподобалася музика Менсона, і Мелчер навіть влаштував для «сім’ї» кілька пробних сесій. Террі Мелчера цікавили комуни хіпі. Він хотів задокументувати життя «сім’ї». За словами Менсона, він відзняв кілька відеокасет, але матеріали його не вразили. Чарльз стверджував, що Мелчер «годував його обіцянками про записи».

В якийсь момент Менсон прийшов до Мелчера щоб поставити питання ребром - візьметься той за його розкрутку чи ні. Террі відмовив Менсону через його життєву та психічну нестабільність. І ця відмова пробудила в Менсоні старі травми. Він знову відчув себе покинутим. І розлюченим.

Незабаром на ранчо Спан прийшло насильство. Менсон застрелив темношкірого наркодилера Бернарда Кроува. Той взяв у заручниці одну з дівчат «сім’ї» через те, що йому не виплатили гроші за партію наркотиків. Після вбивства у Менсона почалася параноя, він чекав на помсту від «Чорних пантер» - радикальної партії, що була створена для захисту темношкірого населення США. Ранчо перетворилося в укріплений табір.

Чарльз Менсон більше не міг контролювати ні себе, ні інших. Те, що починалося як нешкідливий пошук свободи, втеча від суспільства, в один день перетворилося на бійню. Він перестав розрізняти накази від жартів, правду від вигадки. Він оголосив війну суспільству - і «сім’я» пішла вбивати.

8 серпня Менсон віддав жартівливий (за його словами) наказ на вбивство головного постачальника мескаліну для «сім’ї» - Гері Хінмена. Через зіпсовану партію наркотиків помер один із байкерів, які купували їх у Менсона. Байкери зажадали повернути гроші, «сім’я»поїхала розбиратися з Хінменом - той відмовився йти на компроміс.

Хінмена закололи, задушили подушкою. Кров’ю написали на стіні «Політична свиня» і намалювали сліди на підлозі у вигляді лап пантери. Вбивці хотіли підставити «чорних пантер», щоб розв’язати нарешті пророчу війну між білими і чорними.

Шерон Тейт і Роман Поланські на прем’єрі фільму «Дитина Розмарі»

9-го серпня поліцейські виявили трупи п’ятьох молодих людей, серед яких була вагітна Шерон Тейт - актриса і дружина режисера Романа Поланскі. Всі вони були заколоті, задушені і застрелені.

10 серпня були виявлені трупи подружжя Ла Бьянка. Їх зарізали, на стінах кров’ю були написані слова «Повстання», «Смерть свиням» і (з помилкою) «Healter Skelter» - назва пісні The Beatles.

Клубок вбивств розмотувався довго - до жовтня 1969 року. Про це можна детально прочитати в книзі прокурора Вінсента Буґліозі «Helter Skelter: правда про Чарлі Менсона». На ранчо Спан почастішали рейди і обшуки. Вперше членів «сім’ї» заарештували 16 серпня 1969, але відпустили. Зачіпок не було.

12 жовтня заарештували практично всю «сім’ю», яка перебувала на ранчо, і Менсона теж. Спочатку учасники кривавих подій не визнавали вину, але потім почали зізнаватися. Але не від каяття, а щоб заявити на весь світ про себе і свої погляди. І в першу чергу - про великого і жахливого Чарльза Менсона.

Судовий процес розпочався 15 червня 1971 року. Члени «сім’ї», які залишилися на волі, всерйоз хотіли зі зброєю звільнити свого лідера і навіть планували терористичні атаки з захопленням заручників. За кілька днів до суду пропав безвісти державний адвокат Менсона. Тільки через 5 місяців було виявлено його розчленоване тіло.

Чарльз Менсон міг піти від відповідальності навіть при кількості свідчень проти нього. Однак головним свідком була Лінда Касабіан, одна з фавориток Менсона. Вона не вбивала, а чекала зовні. І була присутня при всіх проповідях свого гуру.

Менсон був засуджений на смертну кару 22 квітня 1971 року. У 1972 році її замінили на довічне ув’язнення.

Чарльз Менсон помер 19 листопада 2017 року в Фолсомській в’язниці. Йому було 83.