Атлантида – версії про загибель континенту

Що саме повідомив Зевс невідомо, адже на цьому місці розповідь завершується. Навмисно чи ні, але Платон не призводить докладних даних про раду богів. Звичайно, не можна заперечувати того, що Платон навмисно «стер з лиця Землі» Атлантиду, яку вигадав сам, для того, щоб не бути викритим у брехні. Але, все ж, давайте спробуємо розібратися в питанні про причини знищення загадкового континенту і розглянемо основні версії зникнення Атлантиди.

Атлантида – зникнення континенту

Велика частина сучасних учених сходиться на думці, що Атлантида зникла внаслідок сильного виверження вулкана, яке спричинило за собою потужний землетрус. Є версія, що загадковий материк потопили величезні хвилі цунамі, які були викликані потужним вулканічним викидом десь в Атлантичному океані. Але висловлюються досить і незвичайні припущення. Так, наприклад, астроном з Польщі Л. Зайдлер повідомляє думку про те, що Атлантида загинула через велике небесне тіло, можливо, навіть комету.

Схожу думку має О. Мук, який навіть розрахував точну дату падіння великого метеорита на Землю (5 червня 8499 р до н.е.) в районі берегів Флориди (США). Також існує теорія про якусь гравітаційну аномалію, яка виникла між Землею і нашим супутником Місяцем. Але, як вже було сказано, більш правдоподібною здається версія про рух тектонічних плит в районі Атлантики через що сталися сильні землетруси і виверження вулканів, які знищили Атлантиду.

Атлантида – популярні теорії про зникнення – Версія про землетрус

Коли відбувається землетрус, то найпотужніша фаза припадає на перші секунди, потім же він може тривати до години, але з уже менш руйнівною силою. Як писав Платон – Атлантида зникла за добу і, якщо це було сильне коливання, то відведеного відрізка часу цілком достатньо, щоб знищити острів. Збереглися відомості, про сильний сейсмічний рух, що привів до просідання порід на десятки метрів. Наприклад, в 17-му столітті на Ямайці зафіксовано осідання на п’ятнадцять метрів. Припустивши, що в районі Атлантиди відбувся дуже потужний землетрус, то острів, більшу частину якого займали рівнини, міг з легкістю піти під воду.

Вода в цьому місці океану нагадувала болотяну трясовину. Найцікавіше, що дослідники довели – територія, що охоплює Азорські острови і Тринідад, покриті щільними відкладеннями товщиною в кілька десятків сантиметрів. Але у теорії про зникнення Атлантиди внаслідок землетрусу є і опоненти. Так, письменник А. Кондратенко стверджує, що острови або материки не можуть зникати за день чи рік, на його думку, на це потрібні десятки тисяч і навіть мільйони років. Ніякий, навіть дуже сильний катаклізм, не зміг би знищити велику ділянку суші, просідання склало б максимум кілька метрів. Письменник каже – якщо Атлантида і була в епіцентрі землетрусу, то залишки будівель і сліди її жителів давно виявилися підводними археологами, тому острів лежав би практично на поверхні.

Версія про цунамі

Слово «цунамі» японського походження і перекладається як «довгі портові хвилі». Цей катаклізм виникає через сильні підводні землетруси чи виверженя вулканів. Швидкість руху таких хвиль може досягати до 1000 км / год, а висота в десятки метрів. Якщо сильне цунамі і накрило Атлантиду, то воно цілком могло затопити велику частину острова і стерти цілу цивілізацію.

Схожа подія відбулася близько 1500 р до н.е. в акваторії Середземного моря. Сильне цунамі знищило приблизно 15 прибережних міст в цьому районі. Археологічні розкопки, що проводилося на острові Крит, показали, що населення протягом тисяч років воліло засновувати поселення в глибині острова. Щось відштовхувало їх від думки селитися на березі, хоча логічніше селитися саме тут. Можливо, це якась «пам’ять предків» про гігантське цунамі, яке передавалася з покоління в покоління. Однак, вода після великої повені за тисячі років повинна була вже давно зійти і острів з’явився б на поверхні води, але Атлантида не знайдена.

Версія про метеорит

Ця теорія дуже популярна серед деяких учених. Досить великий комічний болід може з легкістю знищити великий острів, і навіть материк. Може бути, саме метеорит мільйони років тому стер з лиця Землі динозаврів. Великі кратери зустрічаються на всій поверхні нашої планети. Але переконливих доказів, що Атлантиду знищив саме метеорит, на даний момент немає. Швидше за все, великий космічний об’єкт знищив би не тільки Атлантиду, але і все життя на Землі. Але де ж шукати кратер від астероїда, який знищив Атлантиду?

О. Мук стверджує, що величезні кратери, які знаходяться біля Пуерто-Ріко в западині Атлантичного океану це сліди космічного тіла, яке розділилося на дві частини і звалилося на Землю близько 10 тис. років тому. Інший вчений М. Віссінг каже, що метеорит, який знищив Атлантиду, впав в 8499 до н.е. Відома навіть точна дата – 5 червня. Цей великий космічний об’єкт, маса якого становила приблизно два мільярди тонн, впав десь на території Бермудського трикутника. Великі осколки, що відокремилися під час вибуху при вході в атмосферу, звалилися в Атлантичний океан, залишивши на дні дві великі воронки.

Основний метеорит був надзвичайно потужним, і зіткнення із Землею викликало величезний викид енергії, що дорівнює приблизно вибуху трьох десятків тисяч атомних бомб. Вибухова хвиля обігнула планету, викликавши великі цунамі і виверження вулканів.

Версія про взаємодію Землі і Місяця

На початку ХХ століття інженер з Австрії Гірберг припустив, що близько 11 тисяч років тому наша планета «знайшла» Місяць. За його теорією Земля до цього часу була без супутника. Це грандіозна подія викликала великі припливи і відливи, величезні хвилі обійшли планету. Цей гігантський катаклізм знищив Атлантиду, а так само, як вважав Гірберг, доісторичних мамонтів. Але чому загинули саме ці тварини, а не інші, ця теорія не уточнює.

Частково це припущення поділяв дослідник зі Швеції А. Альфвен. На його думку, Місяць колись був самостійною невеликою планетою, але під дією гравітації він підійшов на близьку відстань до Землі. Ця подія породила колосальний рух вод світового океану. Наша планета трохи «витягнулася», через це почали свій рух тектонічні плити, поновилися вулканічні викиди. Але, після максимального наближення нашого супутника до Землі, він віддалився, однак, Земля вже «захопила» Місяць і він поступово став нашим «нічним сусідом».

Сейсмологи із США довели – якби Місяця не було, то кількість землетрусів на нашій планеті відбувалося набагато менше. Цю теорію підкріплюють і дані, що дійшли до нас з давніх часів. Так, жителі південно-африканських земель зберігають легенди про те, що Місяць засвітився на нічному небі після всесвітнього потопу. Із Стародавньої Греції дійшли до нас міфи про загадкову державу Аркадія, ця земля навіть для греків була дуже давньою, вони говорили, що «Аркадія існувала ще до Місяця».

У знищеній Олександрійській бібліотеці зберігалися таблички з глини, де говорилося, що наш супутник не в усі часи був на небі. Збереглося безліч сказань древніх народів, таких як північноамериканські індіанці, фінський народ, жителі Океанії та ін., де наводяться приблизно однакові дані про появу Місяця і попередні події. У всіх легендах говориться про зміну погоди та «тривалу ніч», що обумовлено зміщенням земних магнітних полюсів і потужними гравітаційними впливами.

Як видно з вище викладеного, версій про загибель Атлантиди існує безліч, кожна теорія має свої переваги, але при цьому, повна не малою кількістю неточностей. Дана стаття висвітлила далеко не повний список версій про загибель Атлантиди, в майбутніх публікаціях планується детально розповісти і про інші теорії, що пов’язані із зникненням загадкового континенту.