Доля освітньої реформи:

Продовження реформи і школа в «смартфоні»

Після приходу нової влади освітяни завмерли в очікуванні, чи скасують шкільну реформу. Адже вона стартувала у вересні 2018 року і зараз тільки набрала обертів. Проте у своїх перших заявах нова міністерка розставила всі крапки над «і» і заявила, що реформа української освіти, започаткована Лілією Гриневич, буде тривати далі.

«Зміни в освіті надзвичайно повільні. І робити гучні заяви, що зараз ми прийдемо і все змінимо, або все зробимо краще – це трохи неправильно. Бо будь-які починання потребують часу. Я була тут з попередньою командою, я бачила, як багато зусиль було вкладено у старт нової української школи і які вже є проміжні результати. І я вважаю, що одним з завдань нашої команди є максимально зберегти ті правильні речі, які були започатковані, зробити максимум, аби продовжити освітню реформу», – запевнила Новосад.

Своїм першочерговим завданням нова команда вважає завершення змін у початковій школі. Адже цього року за новим стандартом освіти пішли навчатись перші та другі класи. Впродовж наступних двох років уся початкова ланка має перейти на нову програму.

У МОН кажуть, що на цьому не спинятимуться, і мають план, як реформувати 5-9 класи. Почати планують із затвердження Державного стандарту освіти, який міститиме вимоги до обов’язкових результатів навчання. Далі розроблятимуть програми на основі стандарту, працюватимуть над тим, аби оновити освітній простір у середній школі.

У проєкті бюджету на наступний рік на новий освітній простір закладено близько 1,2 млрд гривень. На ці гроші планують поступово закуповувати нові меблі й обладнання. Окремо розглядатимуть виділення субвенцій на проведення інтернету в школах.

За словами радниці міністра Оксани Макаренко, окремий напрямок роботи міністерства займатиме проєкт «школа в смартфоні», який передбачає розробку сучасної освітньої платформи.

«Сучасних дітей називають «цифровими аборигенами». Вони вже живуть у смартфоні, споживають інформацію з Вікіпедії та YouTube, спілкуються і взаємодіють в ігровому просторі та соцмережах. Ми не зможемо і не повинні їх звідти витягувати. Навпаки – ми маємо прийти до них у цифрові джунглі й побудувати там нове освітнє середовище для навчання і розвитку. Ми маємо запропонувати їм якісний, цікавий, корисний контент як альтернативу інформації сумнівної якості, беззмістовним та жорстоким іграм. Повинні навчити дітей правилам безпеки, як розпізнавати і уникати споживання інформаційного сміття. І це великий амбітний проєкт зі створення в Україні цифрової освітньої екосистеми», – пояснює Макаренко.

Чи буде підвищення зарплат?

Попри амбітні плани, нова команда вже зіткнулась зі складнощами. Відповідно до постанови попереднього уряду, з 1 січня 2020 року оклади вчителів повинні зрости від 20% до 70%. Проте під час розробки державного бюджету новий уряд не заклав додаткові кошти на зростання виплат. Освітня субвенція залишилась на рівні цього року з урахуванням інфляції, що вже викликало обурення.

«У липні місяці уряд прийняв постанову, якою затвердив нову тарифну сітку для освітян, яка передбачала суттєве зростання зарплати. І сьогодні нам пропонують, як думаєте, скільки грошей закласти на виконання цієї постанови? Нуль. При тому, що постанова не відмінена. Якщо ви не хочете її виконувати, то відміняйте, а якщо не відміняєте, так виконуйте», – обурюється депутат Олексій Гончаренко.

У МОН визнають, що грошей поки нема, але триває робота з міністерством фінансів та прем’єр-міністром, аби підвищити зарплати освітянам через додаткові інструменти.

«Ми маємо розуміти, що якщо у нас є потреба у 20 мільярдах додаткових, то їх звідкись необхідно забрати. Чи з охорони здоров’я, чи з інфраструктури, чи ще з чогось. Зараз до другого читання працюємо з прем’єром, з народними депутатами над варіантами того, як ми все таки могли би вийти на певне підвищення. Зараз думаємо, по-перше, де знайти ресурси, а по-друге, в якому об’ємі і яким категоріям науково-педагогічних працівників ми могли би підвищити заробітну плату», – виправдовується Новосад.

Попри кризу, в уряді запевняють, що налаштовані виконувати норми закону про освіту, який передбачає підвищення заробітної плати вчителів до 2023 року до рівня чотирьох прожиткових мінімумів (станом на 1 липня 2019-го – це 7744 гривні). За рахунок яких коштів це стане можливо, поки не уточнюють.

Експерти погоджуються, що вирішення питання зарплат є першим серйозним тестом для нового міністерства. Саме він продемонструє, наскільки МОН готовий захищати і лобіювати інтереси освітян. Адже вчителі оцінюватимуть урядовців не за амбітними планами, а за реальними справами.