Кілька порад щодо вирощування обліпихи

Особливості вирощування

Максимальна освітленість – одна з основних вимог при вирощуванні обліпихи. У противному випадку, вона може витягнутися до п’яти метрів у висоту, знизити плодоносіння, а ті деякі ягоди, які поспіють на високих гілках, важко буде зібрати. Відсутність достатньої кількості світла може привести навіть до загибелі молодого дерева. Саме для досягнення необхідного рівня освітленості саджають обліпиху за схемою 2,5х2,5 метри. Вільний простір можна зайняти кущиками аґрусу або смородини. Вони менш вимогливі до світла і добре переносять півтінь.

Варто пам’ятати і про те, що обліпиха – дводомна рослина. Визначити стать саджанця практично неможливо. Різниця виявляється тільки після закладки бруньок, коли рослині буде близько п’яти років. Бруньки жіночих рослин у 2-3 рази менше чоловічих і розпускаються вони на кілька днів пізніше. Цвітіння чоловічих бруньок можна визначити за пилком, що з’явився, який за допомогою вітру запилює жіночі рослини. Для одержання гарного врожаю достатньо посадити на ділянці одну чоловічу рослину на 4 жіночі.

Якщо ж при виборі саджанців відбулася помилка, і на ділянці не виявилося чоловічого екземпляра, то вийти з такого положення можна наступним чином. Попросіть в сусідів квітучу чоловічу гілочку, помістіть її в ємкість з водою і підвісьте на жіноче дерево. Можна так само прищепити живці чоловічих екземплярів у крону жіночих. Вони через рік-два підростуть і зможуть запилювати жіночі рослини. До цього прийому вдаються і при невеликій площі дачної ділянки.

До родючості ґрунту в обліпихи також є свої вимоги. Розведення цієї рослини на важких глинистих і суглинних ґрунтах закінчується найчастіше невдачею. Обліпиха віддає перевагу нейтральним ґрунтам. Якщо кислотність ґрунту вище норми (рн 6,5-7), то доведеться проводити його вапнування. Крім того, обліпиха не виносить застою води, тому ґрунтові води повинні знаходитися на глибині не менше 0,6 метрів.

Корені обліпихи залягають неглибоко, до півметра від поверхні ґрунту, тому щоб уникнути їхнього вимерзання, висаджувати саджанці обліпихи потрібно тільки ранньою весною. Глибина і ширина посадкових ям повинна бути не менше 0,5 м. Їх заповнюють сумішшю з перегною або торфу і грубозернистого річкового піску, узятих у рівних кількостях, приблизно по 10-15 кг. Сюди ж можна додати і по одній склянці деревного попелу на кожну рослину, що висаджується. Якщо ґрунт глинистий, то необхідно організувати дренаж.

Кореневу шийку саджанця потрібно заглиблювати не більше ніж на 5 см. Якщо посадити глибше, то саджанець буде розвиватися набагато повільніше.

Обліпиху потрібно правильно мульчувати. До цього процесу треба віднестися особливо уважно. Мульча дозволяє вберегти кореневу систему рослини від вимерзання, зберігає вологу в ґрунті, охороняє його від перегріву. Крім того, мульча запобігає росту бур’янів.

Щоб створити сприятливі умови для плодоносіння і зростання обліпихи, ґрунт варто підтримувати у зволоженому стані. Полив повинен бути не частим (один раз на тиждень), але рясним – від трьох до десяти відер води на одну рослину залежно від її віку. Для поліпшення повітрообміну після поливу ґрунт необхідно розрихлити. Основна частина коренів обліпихи знаходиться поблизу поверхні, тому глибина обробки повинна бути 5-7 см біля рослини і 10-12 см – на відстані більше одного метра.

До недоліків обліпихи можна віднести її кущистість. Для того щоб прибрати поросль, необхідно за допомогою лопати оголити основу кореневого паростка і за допомогою секатора або гострого ножа видалити його. Дерево старше чотирьох років порослі практично не дає.

Кореневі паростки можна використовувати для розмноження обліпихи. Ранньою весною обраний відросток варто підсапати, восени підготувати посадкові ями. Наступною весною рослину необхідно відокремити від основного кореня і пересадити на постійне місце. Також обліпиха добре розмножується живцями і відводками.

При виборі саджанців обліпихи варто звернути особливу увагу на морозостійкість сортів.

Поспіває обліпиха наприкінці серпня – початку вересня. При зборі спілі ягоди дуже легко ушкоджуються і виділяють цінний сік. Тому їх варто збирати недозрілими або відразу після перших заморозків.