Оптимісти живуть довше

Оптимізм (позитивне ставлення до реального життя і майбутнього) оцінювали за допомогою спеціальних запитань у 1985, 1990, 1995 і 2000 роках. Респонденти вказували, наскільки вони згодні з кожним із таких тверджень: “Я дотепер багато очікую від життя”, “Я не загадую, що чекає мене через багато років у майбутньому”, “Час тягнеться дуже повільно”, “У мене, як і раніше, багато планів”. Питання кодувалися за “шкалою оптимізму” із загальним балом від нуля до трьох (три бали - максимальна оцінка).

Виявилося, що середній рівень оптимізму знижувався згодом - від 1,5 бала у 1985 році до 1,27 бала - у 2000. Проте для кожного учасника бали були достатньо стабільними протягом усього періоду спостереження. За цей час померли 373 осіб, у тому числі 187 - від серцево-судинних хвороб. У порівнянні з учасниками з мінімальним рівнем оптимізму (перша терціль) в осіб із третьої терцілі відношення ризиків для смерті від серцево-судинної патології було меншим на 55 відсотків після поправки на різні чинники втручання, а також депресію.

“Варто уточнити, чи можуть втручання, спрямовані на підвищення рівня оптимізму в людей похилого віку, зменшити ризик смертності від серцево-судинних захворювань”, - зазначають доктор Erik Giltay і його колеги (Інститут психічного здоров’я, Дельфт, Нідерланди).