ФК “ОДЕК”: підсумки та погляд у найближче майбутнє

– Ми всі почули про ваше призначення на пост головного тренера ОДЕКа уже в третій декаді січня. Цьому передували швидкоплинні чи тривалі перемовини?

– У нас була зустріч з президентом клубу Мироном Львовичем Чернецьким наприкінці грудня. На ній мені було запропоновано посаду головного тренера, і я відгукнувся на цю пропозицію.

– Що змінилося в ОДЕКу за час вашої відсутності?

– Та не так багато часу минуло для масштабних змін – склад на 90?% залишився тим самим, що команда разюче змінилася – я не сказав би.

– Але є певні зміни – все менше грають прославлені ветерани клубу, все більше – молодь… Це зміна поколінь настала в ОДЕКу, чи в цього процесу неможливо чітко позначити часові кордони?

– Напевно, так і є – оновлення команди невпинне. Просто час підходить, зростає конкуренція. Але Кособуцький, Чикалюк-Козакевич і Газицький залишаються в команді, ми на них розраховуємо. У нас максимальні завдання, їх досвід однозначно знадобиться.

– Клуб оголосив про перших гравців, які покинули ОДЕК: це воротарі Максим Бицюк і Богдан Когут, захисники Тарас Гриб, Сергій Трикош, півзахисник Олег Ничипоренко та форвард Максим Сабатюк. Чесно кажучи, далеко не всі прізвища «сподівані». Знайшли на їхні місця кращих?

– Скажімо так, це ті рішення, які прийняті під час зимової перерви. Я прийшов уже зараз. З Когутом, наприклад, я розмови не мав – він не при мені приходив у команду, рішення приймалося керівництвом, та й у Богдана, напевно, ще є досвід і ігровий вік, щоб пограти в професійному футболі. Ми побажали йому успіхів у цьому. Рішення приймалися колективно – керівництвом і тренером.

– Ви встигли попрацювати за цей час із досить амбітними командами. Можливо, когось із екс-гравців «Вереса» чи «Малинська» хотіли б бачити в ОДЕКу?

– Ну, от Романа Савицького підписали, який до «Малинська» вже грав за ОДЕК і зарекомендував себе тут добре. Можливо, ще будуть деякі новачки із давно знайомих – тут ще не готовий говорити, тому що багато часу до відновлення сезону.

– А на які позиції людей шукаєте?

– Загалом, команда укомплектована, але потрібні, в зв’язку з останніми змінами, воротарі, фланговий захисник, чистий нападник.

– Що збираєтеся робити взимку? Чи план підготовки передбачає участь у зимових турнірах?

– Почали підготовку з 3 лютого. Наразі товариські турніри для своєї підготовки не розглядаємо, хочемо весь підготовчий період провести в тренуваннях і контрольних матчах – раз на тиждень, а за можливості – й двічі.

– Ви встигли стартувати в сезоні 2019/20 з ФК «Малинськ», але не дограли сезон у тій команді. Все ж, які у вас враження від цього чемпіонату та, зокрема, особливо потужного виступу ОДЕКа?

– Що стосується групи, то, за наявною у мене на сьогодні інформацією та переглянутими відео, переконуюся ще раз, що рівень аматорського чемпіонату підвищується. Є сильні старожили й додаються нові амбітні команди. Задіяні майстерні та досвідчені гравці. Група 1, про яку можу судити, видається досить сильна.

– Але як ОДЕК зумів пройти це півріччя без поразок – за таких гідних суперників?

– Те, що ОДЕК знаходиться на першому місці, свідчить, що він справді зараз дуже сильний. Вважаю, це заслуга всього колективу – і гравців, і тренерського штабу, і керівництва.

– Ви побували в Другій лізі, і для багато кого повернення в аматорський чемпіонат могло б здатися регресом. Та й колишній свій клуб – ніби як пройдений етап. Яка ваша особиста мотивація та думка з цього приводу?

– На кожну пропозицію, на яку я погоджуюся, дивлюся як на новий відгук. На моє рішення повернутися в ОДЕК вплинули теплі відносини з президентом клубу, керівництвом, та й команда на 90?%, повторюся, залишилася тою же. Я недовго думав – тим паче, що перед командою стоять амбітні завдання.

– Як відомо, минулого сезону в вищому обласному дивізіоні ОДЕК не виступав. Яке рішення прийнято щодо 2020 року?

– Будемо поєднувати Чемпіонат України серед аматорів із Чемпіонатом Рівненської області. Таке рішення вже є. Так, знову буде подвійне навантаження – але після річної паузи ОДЕК повертається в обласний чемпіонат.

– У вас, як для тренера, це викликає бажання доукомплектуватися кількісно чи ви впевнені в глибині та варіативності наявного складу?

– В принципі, кількісне наповнення задовольняє. Але от щодо якості – хотілося б створити додаткову конкуренцію.

– Чи легше сьогодні запрошувати гравців у аматорські команди, чи все ж гравці більш охоче йдуть в професіонали?

– Ситуація поліпшується: коли я тільки починав тренувати ОДЕК, запросити в аматорський клуб футболіста з професійним досвідом було чимось дуже складним. Зараз вже цей бар’єр здолали, напевно, й фінансова складова в аматорах значно кращою стала, поліпшуються умови праці, тренувального процесу.

– За цей час ОДЕК здобув кількох молодих футболістів, і дехто з них – як Апанчук, що повернувся із молодіжної команди «Шахтаря», відразу ж вибився у найкращі в команді за системою «гол+пас». Впевнені, що вдасться втримати перспективних гравців?

– На сьогоднішній день всі гравці, на яких ми розраховуємо в команді, запевнили, що готові продовжувати грати. Ризики є завжди – все залежить від одного дзвінка, і буде залежати і в лютому, і в березні. Але ОДЕК лідирує в чемпіонаті й продовжує боротися за кубок, що має стимулювати по-спортивному амбітних футболістів. Такі у нас є – як і ті, хто може бути успішним на друголіговому рівні.

– Уже тримаєте в голові вирішальні матчі Кубка України серед аматорів і ваших суперників?

– Ясна річ, враховуємо це при підготовці, але поки що думки іншим зайняті – треба відпрацювати перерву, добре стартувати в чемпіонаті. Готуватися будемо, вивчати суперників – також, але для предметної підготовки під суперника ще, ясна річ, зарано.

– Чемпіонат Рівненщини 2019 року виграв ФК «Малинськ» під вашим керівництвом, у той час, як ОДЕК минулий сезон тут пропустив. Ваші враження від турніру?

– Він, на мою думку, залишається на своєму рівні. Моя суб’єктивна думка – можливо, йому бракує перспективної молоді. «Підпитки» немає тієї, якої дуже б хотілося, а старше покоління відходить. Про минулі перемоги нема сенсу говорити – ФК «Малинськ» відходить. Але якщо запитуєте про конкуренцію, то залишається «Маяк» (Сарни), який уже заявив про себе й у кубку ААФУ, а також виходить на рівень досягнень ФК «Рафалівка», цьогорічний бронзовий призер із амбітним президентом і хорошим підбором гравців.

– Ви працювали в єдиному професіональному клубі області – «Вересі», а також двох аматорських грандах області. Може, вам видніше – куди ж пропадають місцеві таланти, можливо, вони осідають в молодіжних складах клубів інших регіонів?

– Ми самі хотіли б це знати – моя думка, у нас просто немає плану розвитку дитячо-юнацького футболу. Я давно працюю на Рівненщині: знайти молодого гравця 17 років на обласний рівень – це вже проблема, не кажучи вже про аматорський. Є школа «Штурм» (Костопіль), є юнацька команда «Вереса» (Рівне), але де ці вихованці – невідомо. Насправді, брак зміни – це страшна проблема, яку треба в нашій області вирішувати. Я розумію, що в країнах, де футбол високо розвинений, таке питання просто не стоїть.

– Знову ж таки, порівнюючи з вашим недавнім досвідом, ОДЕК – це клуб аматорський, напівпрофесіональний, чи, може, рівний тим, які ви бачили в Другій лізі?

– Відповім вам так. Я бачив у Другій лізі такі команди, які ні з ОДЕКом, ні з іншими лідерами аматорського футболу навіть порівнювати не можна. Також я вважаю, що наша команда заслуговує статусу, як мінімум, напівпрофесійного. Як і багато друголігових. Там є одиниці команд, де є своя інфраструктура, а як може бути професійним клуб, у якого навіть нема свого тренувального поля – це взагалі для мене незрозуміло. Професійні команди можуть називатися професійними клубами тільки в випадку, якщо вони мають всю необхідну інфраструктуру. Можна зрозуміти тимчасові фінансові проблеми, навіть невеликі затримки зарплат, але – не відсутність елементарного для роботи. Про що ми тоді говоримо?

– А сам ОДЕК прагне в професіонали?

– Це питання до керівництва клубу. Я хотів би, щоб цей клуб спробував свої сили в офіційних матчах проти клубів ПФЛ і Favbet Ліги. Можливо, це право треба заслужити через виступ у Кубку України серед аматорів, тим більше, цей трофей поки нам не підкорявся.