Що таке вісцеральний жир, та чому треба із ним боротися

У людей з високим показником вісцерального жиру є більша кількість пептидних інформаційних молекул, у порівнянні з тими, у кого кількість внутрішнього жиру в нормі. Ці молекули безпосередньо відповідають за узгодження імунної та ендокринної систем, беруть участь у придушенні запальних процесів.

Коли організм здоровий, вогнища запалення відсутні, озброєна імунна система починає атакувати власний організм. У першу чергу страждають підшлункова залоза, серце, печінка. Звідси зрозуміло, чому при надлишковій кількості вісцерального жиру, дуже часто спостерігаються інфаркти, інсульти, панкреатити, цукровий діабет.

Визначити, чи є вісцеральний жир в організмі, можна самостійно.

Для початку необхідно відзначити, що такий жир є практично в усіх. Інша справа – це його кількість. Визначити, чи не загрожує жир здоров’ю, легко. Для цього достатньо виміряти обсяг талії. Нормативні показники для жінок – менше 80 см; для чоловіків – менше 90 см. Причому, даний показник не залежить від ваги, зросту і віку.

Боротися з вісцеральним жиром – необхідно! Як би банально це не звучало, але налагодження індивідуальної системи харчування – шлях до успішного лікування.

Сидіти на дієтах довічно не реально, і шкідливо для здоров’я. Навіть сама дієта, що щадить, погано впливає на емоційний настрій людини, що у свою чергу, приводить до нервової перенапруги, і як наслідок до нової імунної атаки.

Замкнуте коло? Ні. Як завжди, все геніальне просте – необхідний підрахунок калорій. Для здорової людини денна витрата енергії приблизно дорівнює 2 –2,5 тис. ккал. І варіюється цей показник винятково за рахунок фізичного навантаження. Тобто при нормальній вазі на фізичні вправи додаються калорії. При надлишковій – навантаження додається, калорійність не змінюється.